Каптур
Ка́птур[1] або відло́га[2] — елемент одягу, який має вигляд головного убору, що кріпиться до коміра. Відомі й діалектні позначення каптура: зату́ла[3], ко́ба[4], ко́бка[5]. Іноді вживаються іншомовні еквіваленти капюшо́н[6] (від фр. capuchon), башли́к (від тюрк. başlık) — останнє переважно означає сукняний каптур з довгими кінцями, який надягають поверх шапки[7].
Опис
Зазвичай відлогу носять для захисту від навколишнього середовища, в модних цілях, як частину традиційного вбрання або спецодягу, для захисту від засліплення або для маскування. Може бути цілісною, чи складатися з двох частин, що з'єднуються застібкою-блискавкою (наприклад, у піхори).
Каптур є типовим елементом курток й балахонів. Наприклад, білий каптур, що закриває все обличчя, з прорізами для очей — невід'ємний атрибут членів Ку-клукс-клану.
З психологічної точки зору, часте носіння каптура без необхідності може розглядатися як захисна реакція від впливу навколишнього світу, підсвідоме прагнення відгородитися від нього.
Інше
- Каптурники — родина жуків, представники якої мають передспинку, схожу на каптур
- Каптур клітора (лат. preputium clitoridis) — інша назва крайньої плоті клітора
Див. також
Примітки
- Каптур // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Відлога // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Затула // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Коба // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Кобка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Капюшон // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Башлик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Каптур // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 598. — 1000 екз.