Верхній одяг

Верхній одяг — стійке поєднання слів, що позначає предмети одягу: пальто, шуба, плащ, мантія та інші швейні вироби, що одягаються поверх звичайного повсякденного одягу, у тому числі хутряний.

Дитина в зимовому верхньому одязі

Верхній довгий одяг носили як чоловіки, так і жінки[1] не тільки для тепла і затишку, але і для створення модного іміджу.

Часто крій верхнього одягу характеризує наявність ворота (або коміра), довгих рукавів і розрізу спереду, що закривається за допомогою ременів, ґудзиків, кнопок, блискавки, гачків і петель, липучок та інших видів застібок, а також поєднання кількох з перерахованих елементів з поясом[2].

Шви та краї тканини можуть бути обшиті для міцності і недопущення розшарування волокон кіперною стрічкою.

Додатковими елементами слугують погони.

Чоловічий верхній одяг

Формений верхній одяг
Учні в шкільній бібліотеці (В'єтнам, 2010)
Ув'язнені в горизонтально смугастій тюремній уніформі (штат Юта, 1885)

Форма (лат. forma «форма») або уніформа (лат. uniformis «однаковий»), а також мундир — однаковий по стилю, крою, кольору і якості тканини спеціальний (службовий) одяг для створення єдиного вигляду корпоративної групи. Форма символізує функцію її носія і його приналежність до організації. Стійке словосполучення «честь мундира» означає військову або взагалі корпоративну честь.

Форма єдиного зразка прийнята в арміях практично всіх країн світу, при цьому існує два варіанти форми: польова і парадна. Також форма використовується в різних державних відомствах: міліції, прокуратурі, митній службі, у пожежних і так далі. Крім того, форма може бути обов'язковою і для представників суто цивільних професій, наприклад, у залізничників, листоношів, працівників громадського транспорту. У дорогих готелях спеціальну форму носить обслуговчий персонал (швейцари, ліфтери, носильники). Як правило, колір такої форми — червоний.

Також форму носять спортсмени на змаганнях, тим самим підкреслюючи свою приналежність до команди. На престижних змаганнях досить високого рівня (наприклад Олімпійських іграх, Чемпіонатах світу та Європи) форма є обов'язковим атрибутом, до того вона повинна бути унікальною для кожної команди і легко помітною для вболівальників, що стежать за змаганнями по телебаченню.

Найбільш престижні навчальні заклади, в тому числі ліцеї і гімназії, мають свою власну форму, що підкреслює приналежність учнів до певного початкового або середнього навчального закладу. Шкільна форма і зараз використовується в багатьох школах Великої Британії, а також в Японії і в деяких інших країнах. У сучасній Україні (на відміну від СРСР) немає єдиної шкільної форми.

Деякі громадські організації (особливо воєнізовані) вводять уніформу або її елементи для своїх членів. Відома скаутська і піонерська форма, уніформа добровольчих батальйонів і так далі.

Примітки
  1. Oxford English Dictionary. (1989) 2nd ed. 'Coat,' 'n. 1 '«An outer garment worn by men …» (англ.)
  2. Цитата з Історичного словника: «… накидка завжди охоплювалася поясом, але, можливо, її носили іноді і вільно, поверх пояса (Дії 12.8) …»

Література
  • Antongiavanni, Nicholas: The Suit, HarperCollins Publishers, New York, 2006. ISBN 0-06-089186-6 (англ.)
  • Byrd, Penelope: The Male Image: men's fashion in England 1300—1970. B. T. Batsford Ltd, London, 1979. ISBN 978-0-7134-0860-7 (англ.)
  • Croonborg, Frederick: The Blue Book of Men's Tailoring. Croonborg Sartorial Co., New York and Chicago, 1907 (англ.)
  • Cunnington, C. Willett; Cunnington, Phillis (1959): Handbook of English Costume in the 19th Century, Plays Inc, Boston, 1970 reprint (англ.)
  • Devere, Louis: The Handbook of Practical Cutting on the Centre Point System (London, 1866); revised and edited by R. L. Shep. R. L. Shep, Mendocino, California, 1986. ISBN 0-914046-03-9 (англ.)
  • Doyle, Robert: The Art of the Tailor, Sartorial Press Publications, Stratford, Ontario, 2005. ISBN 0-9683039-2-7 (англ.)
  • Mansfield, Alan; Cunnington, Phillis: Handbook of English Costume in the 20th Century 1900—1950, Plays Inc, Boston, 1973 ISBN 0-8238-0143-8 (англ.)
  • Stephenson, Angus (editor): The Shorter Oxford Dictionary. Oxford University Press, New York, 2007 (англ.)
  • Unknown author: The Standard Work on Cutting Men's Garments. 4th ed. Originally pub. 1886 by Jno J. Mitchell, New York. ISBN 0-916896-33-1 (англ.)
  • Vincent, W. D. F.: The Cutter's Practical Guide. Vol II «All kinds of body coats». The John Williamson Company, London, circa 1893 (англ.)
  • Waugh, Norah: The Cut of Men's Clothes 1600—1900, Routledge, London, 1964. ISBN 0-87830-025-2 (англ.)
  • Whife, A. A (ed): The Modern Tailor Outfitter and Clothier; 4th revised ed. 3 vols. The Caxton Publishing Company Ltd, London, 1951 (англ.)
  • Picken, Mary Brooks: The Fashion Dictionary, Funk and Wagnalls, 1957. (1973 edition ISBN 978-0-308-10052-7) (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.