Карагінська затока

Карагінська затока (рос. Карагинский залив) — затока Берингова моря на північно-східному узбережжі Камчатки. Розташована між півостровами Ільпінський і Озерний. Відкрита на сході, вдається в материк на 117 км. Ширина затоки біля входу 239 км, глибина до 60 м[1].

Карагінська затока
58°55′ пн. ш. 164°00′ сх. д.
Частина від Берингове море
Прибережні країни  Росія
Середня глибина 60 м
Вливаються
  • Av'yavayamd, Anapkad, Ignavayamd, Kichigad, Лапареламваям, Khalvitvayamd, Vytvirvayamd і Getygiryvayamd
    • ідентифікатори і посилання
    GeoNames 2124987
    Карагінська затока
    Карагінська затока (Росія)

    У центральній частині затоки розташований великий острів Карагінський, який відділений від материка протокою Літке. У північній частині знаходиться острів Верхотурова. У затоку впадає багато річок, найбільші: Макарівка, Кічига, Тимлат, Карага, Каюм, Івашка, Істик, Начикі і Ука. На узбережжі знаходяться миси Кузміщева, Південний Вхідний, Хибно-Кузміщева, Паклан, Ільпінській та інші. Берег обривистий, скелястий. У затоці багато бухт і заток, найбільші: затоки Анапка, Уала і Кічигінська, бухти Тимлат, Оссора, Карага, Укінська губа.

    Припливи заввишки до 2,4 м, змішані. Покрита льодом з грудня по червень.

    Основні населені пункти на узбережжі: Осора, Ільпирське, Тимлат, Карага, Білореченськ, Макар'євськ та Івашка.

    Адміністративно затока входить у Камчатський край Росії.

    Примітки
    1. Карагинский залив // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.