Карандєєв Ростислав Володимирович

1988 — закінчив Київську середню школу № 30 (середня освіта).

1993 — закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка (вища освіта). Спеціальність: фізика твердого тіла[1].

2002 — закінчив Київський національний університет ім. Т. Шевченка (вища освіта). Спеціальність: правознавство[1].

2007 — закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом (докторантура). Вчене звання: Доктор філософії в галузі економіки[1].

2019 — закінчив Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв (магістратура). Спеціальність: менеджмент соціокультурної діяльності[1].

Трудову діяльність розпочав в Міжнародному центрі електронно-променевих технологій Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона.

З 1995 року працював в системі органів місцевого самоврядування м. Києва. З 1995 — головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу, з 06.1996 — керівник прес-служби Київської міськдержадміністрації. З 08.1998 — заступник голови Харківської райдержадміністрації м. Києва. З 2001 — заступник голови Дніпровської райдержадміністрації м. Києва. Депутат Київської міської ради 2, 3 та 4 скликань. У період виборчої кампанії 1998 року делеґований Політичним об'єднанням «Молода Україна» на посаду міністра молоді і спорту опозиційного Кабінету міністрів Юлії Тимошенко.

З 06.2001 року — голова Комітету молодіжних та дитячих громадських організацій м. Києва. З 2001 року очолював політичну партію «Молода Україна», був депутатом Київради.

12.2002 — 01.2004 — начальник Головного управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради[1];

02.2004 — 01.2005 — голова Ради Фонду гуманітарних програм міста Києва[1];

02.2005 — 04.2005 — консультант аналітичного управління забезпечення діяльності Київського міського голови[1];

04.2005 — 08.2006 — начальник Головного управління по фізичній культурі та спорту Київської міської державної адміністрації[1];

08.2006 — 01.2007 — директор департаменту фізичної культури Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту[1].

02.2007 — 01.2008 — радник України у справах сім'ї, молоді та спорту з питань Євро-2012[1].

6 лютого 2008[2] — 14 квітня 2010[3] — заступник Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту. Віце — президент Федерації вуличного баскетболу України.[4][5][6]

05.2010 — 03.2014 — Голова Ради Фонду гуманітарних програм міста Києва[1].

03.2014 — 05.2014— радник Міністра культури України[1].

21 січня 2015 — 29 квітня 2016 заступник Міністра культури України[1].

З 29 квітня 2016 по 26 лютого 2020 — заступник Міністра культури України — керівник апарату[1][7][8]

З лютого по липень 2020 — радник Керівника Офісу Президента України[1][9].

З 15 липня 2020 — перший заступник міністра культури та інформаційної політики[10]

Р. В. Карандєєву закидають:

• захист Анатолія Сєрикова, відомого руйнацією українських культурологічних видань; відсутність вжиття Р. Карандєєвим належних заходів для підтримки українських культурологічних видань;[11]
• непослідовність рішення щодо звільнення М. Тимошенка з посади в.о. ректора НМАУ через півтора місяця після призначення і за півтора місяця до очікуваного конкурсу на цю посаду[12][13].
• Надмірно високу зарплатню на посаді державного секретаря Міністерства культури України — зокрема у грудні 2017—111 964 грн[14], у грудні 2018—175 332[15], а в грудні 2019—497 709 грн. (в чотири рази більше ніж у міністра В. Бородянського)[16]

• Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (2005).[17]
• Державний службовець п'ятого рангу (2006)[18]
• Державний службовець четвертого рангу (2008)[19]

• Сайт Міністерства культури України

• Біографічні дані на сайт Міністерства культури України^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Карандеев Ростислав
• Карандєєв Ростислав Володимирович
• Центральна виборча комісія
• Ростислав Карандєєв очолив Головне управління з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю