Карлик Грегоріо

Предварительный набросок

Після Веласкеса в іспанському живопису отримав своє життя портрет карлика. В побуті королівського двору вони зайняли своє особливе місце — карлики розважали вельможних та гордовитих можновладців, були живими іграшками, предметами жартів, не завжди приємних, а то і цькування. Поширення отримав парадний портрет гордовитої придворної дами, що спиралась на голівку собаки чи карлика. Придворний художник Веласкес добре знав карликів і малював як їх окремі портрети(«Придворний блазень Ель Прімо», «Блазень дон Антоніо Англієць»), так і вводив їх фігури в свої картини(два карлики присутні в уславленій картині «Меніни» — тобто придворні дами.) " Кулькавчика-хлопця малював і іспанський художник Хосе де Рібера (нині в музеї Лувр).

Продовжувачем національної традиції зображення карликів став на новому етапі художник Ігнасіо Сулоага. Грегоріо — не єдиний карлик в картинах майстра, є ще й карлиця в кумедному парадному вбранні.

Краєвид міста Авіла.

Картині з Грегоріо притаманна багатовимірність. Жартівливість — на поверхні. Маленький на зріст Грегоріо здається ще меншим поряд зі звичними бурдюками вина.

Аби позбавити нищівного жалю фігурку каліки, Сулоага подає його в стилі парадного портрету — у повний зріст, в майже гордовитій позі, на тлі іспанського міста Авіла. Свою бідну одежину Грегоріо несе як коштовний одяг іспанського гранда. Але репрезентативний, парадний за формою портрет ламає жартівлива деталь: Грегоріо тримає два бурдюки з вином, що дорівнюють росту Грегоріо. Водночас це портрет — реалістичний, поважний до зображеної особи. Але серйозне швидко переходить у жарт, а жарт швидко повертає до серйозності.

• Ротенбург Е. И. "Западноевропейская живопись 17 века. Тематические принципы. ", М. «Искусство», 1989
• Гос. Эрмитаж, каталог 1. "Западноевропейская живопись ", Л. «Аврора», 1976

• Реалізм
• Парадний портрет
• Традиція
• Модернізм
• Мистецтво Іспанії