Карлос Фуентес

Його батько був мексиканським дипломатом, тому дитинство Карлоса минуло в постійних переїздах. Зростав у різних містах обох Америк (Кіто, Монтевідео, Ріо-де-Жанейро, Вашинґтоні, Сантьяґо та Буенос-Айресі). Згодом Карлос також обрав кар'єру дипломата, зокрема був послом Мексики у Франції в 1970-их роках.

Міжнародну славу принесла йому видана 1962 року «Смерть Артеміо Круса», проте вже дебютний роман Фуентеса «Край найпрозорішого повітря» продемонструвала наявність письменницького хисту й діапазон його інтересів. У своїх працях порушує питання мексиканської історії та ідентичності, у багатьох із них трапляється тема мексиканської революції та захоплення містами Мексики.

За Фуентесом, сучасна Мексиканська держава є «дитиною» багатовікового проникнення іспанських впливів у ацтекське суспільство, а також і зовнішніх впливів потужного північного сусіда — Сполучених Штатів.

Як і творчість його знаменитих латиноамериканських колег — Хорхе Борхеса, Адольфо Біой Касареса, Габріель Гарсія Маркеса, Хуліо Кортасара, твори Карлоса Фуентеса ніколи не належали до суто «жанрової» фантастики, проте майже завжди містять фантастичні, міфологічні чи сюрреалістичні елементи. Фантастика у Фуентеса — це не гра непізнаваних стихійних сил, а засіб дослідження самої природи уяви. У цьому Фуентес почасти близький іншому найбільшому прозаїку Латинської Америки — аргентинцеві Хуліо Кортасара.

Першою його книгою була збірка оповідань «Замасковані дні», розповіді з якої насичені міфологією народів Мексики, як давніх, так і сучасних. Розповідь у його першому романі «Край безхмарної ясності» йде від імені індіанця, що також є аватаром ацтекського бога війни, що віддає перевагу виступати в сучасному світі в ролі трикстера, а не істоти колишнього і уособленням загибелі для смертних, котрі зустрічають його. В оповіданні «Чак Мооль» статуя стародавнього індіанського божества оживає і набуває владу господарем. В основі сюжету п'єси «Усі кішки — сірі» також знаходиться конфлікт богів, які носять вигляду людей. Його найвідоміший роман «Смерть Артеміо Круса» розповідає про посмертну фантазію про возз'єднання численних двійників головного героя-епоніма. Двійники — змінюють шкіру — з'являються у багатьох роботах Фуентеса: боги вселяються в людей і навпаки, чоловіки і жінки міняються тілами, аватари є створінням майбутнього. Характерним прикладом є повість «Аура» — надприродна історія про людину, пійману в пастку примарою, при цьому її особистість заміщається мерцем, давним-давно померлим чоловіком відьми, що керує всім цим дійством. Як і у випадку численних історій про допельгангера 19-го століття — двійник поїдає свого господаря. Дещо ускладнюється поняття про двійників у романі «La cabeza de la hidra», де відбувається ковзання всередину і назовні надприродною реальності, порушуючи її зміст. У книзі показана Мексика напередодні Третьої світової війни.

Неоавангардистський роман-притча «Terra Nostra» — це складна і глибока спроба втілити весь мексиканський міф в одній книзі. Вся Латинська Америка (і навіть Земля в цілому), «вміщена» в Париж якоїсь альтернативної історії, що стикається з тубільними богами землі. Інший роман Фуентеса — «Старий грінго» розповідає про останні місяці Аброса Грінго, який перетворюється на надприродну істоту. Герой-оповідач похмурого плачу-реквієму за людством, роману «Cristóbal nonato» — людський зародок, що веде оповідь з утроби матері й пророкує руйнацію Мексики і всього світу від прискореної зміни клімату. «Трон орла» (ісп.) — сатира на Мексику з близького майбутнього (2020), у якому Сполучені Штати Америки саботують мексиканські системи зв'язку (у відповідь на це Мексика не підтримує лінію США в нафтовому розгляді), змушуючи людей спілкуватися звичайними листами (роман сам по собі носить переважно епістолярний характер).

У 2007 році Фуентес випустив збірку своїх фантастичних оповідань і повістей під назвою «Cuentos sobrenaturales».

Романи

• La Región Más Transparente (1958)
• Las Buenas Conciencias (1961)
• Aura (1961)
• La muerte de Artemio Cruz (1962)
• Cambio de piel (1967)
• Zona sagrada(1967)
• Cumpleaños (1969)
• Terra Nostra (1975)
• La cabeza de la hidra (1978)
• Agua quemada (1980)
• Una familia lejana(1980)
• Orquídeas a la luz de la luna (1982)
• Gringo viejo(1985)
• Cristóbal Nonato (1987)
• Ceremonias del alba (1991)
• The Campaign (1992)
• El naranjo (1994)
• Diana o la cazadora solitaria(1995)
• La frontera de cristal (1996)
• Los años con Laura Díaz (1999)
• Instinto de Inez (2001)
• La Silla del Águila (2003)
• Todas las Familias Felices (2006)
• La Voluntad y la Fortuna (2008)

Новели

• Los días enmascarados (1954)
• Cantar de ciegos (1964)
• Chac Mool y otros cuentos (1973)
• Agua quemada (1983)
• Dos educaciones. (1991)
• Los hijos del conquistador (1994)
• Inquieta compañía (2004)
• Las Dos Elenas
• El hijo de Andres Aparicio

Есеї

• La nueva novela hispanoamericana (1969)
• El mundo de José Luis Cuevas (1969)
• Casa con dos puertas (1970)
• Tiempo mexicano (1971)
• Miguel de Cervantes o la crítica de la lectura (1976)
• Myself With Others (1988)
• El Espejo Enterrado (1992)
• Geografía de la novela (1993)
• Tres discursos para dos aldeas
• Nuevo tiempo mexicano (1995)
• Retratos en el tiempo, with Carlos Fuentes Lemus (2000)
• Los cinco soles de México: memoria de un milenio (2000)
• En esto creo (2002)
• Contra Bush (2004)
• Los 68 (2005)

П'єси

• Todos los gatos son pardos (1970)
• El tuerto es rey (1970).
• Los reinos originarios (1971)
• Orquídeas a la luz de la luna. Comedia mexicana. (1982)
• Ceremonias del alba (1990)

Сценарії

• ¿No oyes ladrar los perros? (1974)
• Pedro Páramo (1968)

• Фуентес, Карлос // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Л — Я. — С. 703. — ISBN 966-692-744-6.
• Фуентес // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Біографія

1. https://latimesblogs.latimes.com/world_now/2012/05/mexico-carlos-fuentes-burial-paris-montparnasse.html