Карлос де Олівейра

Ка́рлос де Оліве́йра (також Ка́рлуш ді Оліве́йра порт. Carlos de Oliveira; *10 серпня 1921(19210810), Белен, Бразилія — †1 липня 1981, Лісабон, Португалія) — португальський поет і прозаїк, сценарист кіно і фольклорист.

Карлос де Олівейра
Народився 10 серпня 1921(1921-08-10)[1][2][…]
Белен, Бразилія
Помер 1 липня 1981(1981-07-01)[1][2][…] (59 років)
Лісабон, Португалія
Країна  Португалія
Діяльність письменник, сценарист, поет
Alma mater Коїмбрський університет
Знання мов португальська[1]
Жанр поезія і роман
Нагороди
IMDb ID 0195819

З життєпису

Син португальських емігрантів (батько — лікар), народився у Бразилії, у дворічному віці переїхав з батьками до Португалії. Починаючи від 1933 року родина проживала в Коїмбрі.

У 1941 році Карлос поступив на філологічний факультет Коїмбрського університету, знайшов там близьке творче середовище, потоваришував з майбутнім визначним прозаїком Фернандо Наморою та іншими.

Дебютував книгою віршів «Туризм» (Turismo, 1942) у серії неореалістів «Новий пісенник»[3].

У 1947 році закінчив навчання в університеті, у наступному (1948) році переїхав до Лісабона, однак і надалі зв'язків з Коїмброю не поривав, періодично наїжджаючи в місто й беручи участь у його культурному житті.

Творчість

Автор поетичних збірок, малої і великої прози. Автобіографічний роман Олівейри «Бджола під дощем» (Uma Abelha na Chuvaб 1953) — один з найвідоміших творів португальської літератури XX століття, перекладений кількома мовами, екранізований (1971), його вивчають у старших класах португальських шкіл.

Вибрана бібліографія
Поезія
  • Туризм / Turismo (1942)
  • Бідна мати / Mãe Pobre (1945)
  • Втрачений врожай / Colheita Perdida (1948)
  • Сходження до пекла / Descida aos Infernos (1949)
  • Земля гармонії / Terra de Harmonia (1950)
  • Кантата / Cantata (1960)
  • Мікропейзаж / Micropaisagem (1968)
  • З лівого боку, де серце / Sobre o Lado Esquerdo, o Lado do Coração (1968)
  • Між двома спогадами / Entre Duas Memórias (1971)
  • Пастораль / Pastoral (1977)
Романи
  • Будинок у дюнах / Casa na Duna (1943)
  • Alcateia (1944)
  • Дрібні буржуа / Pequenos Burgueses (1948)
  • Бджола під дощем / Uma Abelha na Chuva (1953)
  • Finisterra: paisagem e povoamento (1978, премія міста Лісабона)

Окрім віршів та прози, займався упорядкуванням збірок португальського фольклору, зокрема у співпраці з іншим відомим португальським письменником Ж. Г. Феррейрою видав двотомник португальських народних казок (Contos Tradicionais Portugueses, 1957, деякі з них стали основою для фільмів Жуана Сезара Монтейру); у 1977 році зібрання було розширено до 4-х томів, лишаючись одним з найавторитетніших і найповніших дотепер[4][5].

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Справки об авторах // Современная португальская новелла. М.: «Прогресс», 1977, 396 с. — С. 393 (рос.)
  4. Інформація на сайті Інституту Камоенса (порт.)
  5. Contos Tradicionais Portugueses (1977) на Google Books

Джерела та посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.