Карло Маурі

Карло Маурі (італ. Carlo Mauri; 25 березня 1930 31 травня 1982)  італійський альпініст і мандрівник.

Карло Маурі
Народився 25 березня 1930(1930-03-25)[1]
Лекко, Ломбардія, Королівство Італія[2]
Помер 31 травня 1982(1982-05-31)[1] (52 роки)
Лекко, Ломбардія, Італія
·гострий інфаркт міокарда
Країна  Італія
 Королівство Італія
Діяльність мандрівник-дослідник, альпініст, моряк
Знання мов італійська
IMDb ID 0561075
Карло Маурі під час першосходження на Гашербрум IV

Народився в селі Ранчо-ді-Лекко на півночі Італії. Перше сходження здійснив у 15 років. Серед його ранніх гірських сходжень в Альпах особливо примітні два: перше зимове сходження за маршрутом Комічі по північному фасаду Чима-Гранде-ді-Лаваредо і перше одиночне сходження на вершину Пуар на гірському масиві Монблан.

Основні досягнення

1956 — досяг вершини Монте-Сарм'єнто на Вогненній Землі (Чилі).

1957 — Патагонія (Аргентина) — першосходження на вершину Сьєрра-Морено з Бонатті.

1958 — будучи учасником експедиції Ріккардо Кассіна в горах Каракоруму, він разом з Вальтером Бонатті здійснив першосходження на вершину Гашербрум-IV (7925 м).

1961 — потрапив до лікарні (нещасний випадок у горах). У лікарні пролежав 4 роки — вийшов у 1965 р.

1965 — Аргентина — вершина Аконкагуа.

1966 — Перу — вершина Невадо-Уруашрайн; Бразилія — вершина Ріо-Намунда.

1967 Австралія — експедиція до аборигенів; Нова Гвінея — експедиція до аборигенів; сходження на Монте-Віллем; Нова Зеландія — сходження на Новозеландські Альпи.

1967–1968 — на Південний Полюс і сходження на Еребус.

1968 — перепис білих ведмедів в Арктиці.

1969 — перехід через Атлантичний океан на човні «Ра-I» Тура Хейєрдала.

1970 — перехід через Атлантичний океан на «Ра-II» Тура Хейєрдала.

1971 — експедиція для вивчення індіанських племен у Бразилії; Танзанія (Африка) — сходження на Кіліманджаро; участь в експедиції на Еверест.

1972–1973 — експедиція за маршрутом Марко Поло від Венеції до афгано-китайського кордону.

1974 — участь у навколосвітніх вітрильних перегонах.

1975 Азія-Америка, зйомки фільмів про подорожі.

1977 — на міжнародному кінофестивалі в Тренто перша премія за найкращий фільм про альпінізм.

1977–1978 — експедиція з Туром Хейердалом на човні «Тигріс».

1979 — СРСР, поїздка по Уралу і Сибіру.

1980 «Соляний караванний шлях» — експедиція на конях від Дольчеануа на Лігурійському морі до Женеви — зйомка фільму для Швейцарії та Італії. Все це Маурі виконав з правою ногою, яка була коротшою на 3 см.

У 1961 р. Маурі зламав праву гомілку, і вона стала коротшою на 3 см, пізніше сформувався хибний суглоб, розвинулася деформація стопи. Численні операції за 20 років нічого не дали, почалися ускладнення. Завдяки знайомству з Юрієм Сенкевичем Карло Маурі потрапив в 1981 р. на лікування до радянського травматолога-ортопеда Г. А. Ілізарова, який розробив унікальну методику компресійно-дистракційного остеосинтезу. Успішний результат лікування послужив поштовхом для популяризації методу за межами СРСР.

К. Маурі — автор книги «Когда риск — это жизнь» (М.: Физкультура и спорт, 1986).

Помер від інфаркту міокарда в Лекко 31 травня 1982 р.

Ресурси Інтернету

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.