Карл Едуард Геллмайр
Карл Едуард Геллмайр (нім. Carl Eduard Hellmayr, 1878—1944) — австрійський орнітолог та ботанік, автор описання нових таксонів. Окрім птахів, він із дружиною також захоплювався орхідеями.
| Карл Едуард Геллмайр | |
|---|---|
| нім. Carl Eduard Hellmayr | |
 | |
| Народився |
29 січня 1878[1] Відень, Австро-Угорщина |
| Помер |
24 лютого 1944[1] (66 років) Орселінаd |
| Країна |
 Австрія.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Місце проживання | Австрія |
| Діяльність | ботанік, орнітолог |
| Галузь | орнітологія |
| Знання мов | німецька[2] |
| Нагороди | |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Hellm.». Список таких таксонів на сайті IPNI Персональна сторінка на сайті IPNI Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Hellmayr».
| ||
Біографія
Геллмайр народився у Відні і навчався у Віденському університеті, хоча і не отримав науковий ступінь. Після навчання працював у Відні, Мюнхені, Берліні, Парижі, Трінгу (Англія) та Чикаго.
У 1905—1908 роках вивчав приватну колекцію птахів барона Ротшильда в Трінгу, недалеко від Лондона. Там паралельно він навчався в німецького орнітолога Ернста Гартерта.
У 1908 році Геллмайр призначений куратором відділу птахів в Баварському державному музеї, який він допоміг організувати в 1903 році, і де він став фахівцем з неотропічних птахів, вивчаючи колекцію бразильських птахів Йоганна Баптиста фон Спікса.
У 1922 році його призначили куратором зоології в Музеї Філда в Чикаго. Він пропрацював там до 1931 року. Він став автором 13 з 15 томів «Каталогу птахів Америки» (1918—1949), праця, започаткована Чарльзом Б. Корі. З Генрі Бордменом Коновером видав книгу «Птахи Чилі».
У 1931 році Геллмайр повернувся до Відня. Після нацистського захоплення Австрії в 1938 році він був заарештований і ненадовго ув'язнений за його несимпатію до нацистської партії. Після звільнення разом з дружиною емігрував до Швейцарії. Він помер у 1944 році в Орселіні, поблизу Локарно.