Карл Ейсебіус Ліхтенштейн

Після смерті свого батька, князя Карла І, неповнолітній Карл Ейсебіус перебував під опікою свого дядька Максиміліана. Кілька років подорожував по Європі в рамках церемоніальної поїздки. Зокрема, в період з 1629 по 1630 роки відвідав Італію, де їм було придбано кілька предметів мистецтва, що поклали початок його колекції[2].

У 1632 році вступив у володіння герцогствами Троппау та Егерндорф. З 1639 по 1641 роки був Верховним головнокомандувачем герцогств Верхньої та Нижньої Сілезії.

На відміну від предків, Ейсебіус вів миролюбну внутрішню політику. Основним напрямком його діяльності було відновлення володінь, які постраждали в результаті Тридцятирічної війни. Він терпів великі фінансові збитки, пов'язані з оскарженням Казначейством законності операцій з придбання батьком Карла Ейсебіуса, князем Карлом І, його володінь.

Великі фінансові витрати, тим не менш, не стали перешкодою для Карла Ейсебіуса у його діяльності з облаштування власних володінь. Карл Ейсебіус був відомим коняром. Його стайні були відомі по всій Європі, він робив дорогі подарунки правлячим монархам свого часу, зокрема французькому королю Людовику XIV [3].

Карл Ейсебіус виявляв інтерес до архітектури та декоративного садівництва, поклавши початок парку Фельдсберг — Айсгруб. Він також став написав трактат з архітектури[4]. У період з 1666 по 1669 роки під патронатом Карла Ейсебіуса був побудований палацовий комплекс Леднице (нині на території Чехії, поруч з австрійським кордоном), куди він пізніше переніс свою резиденцію з Валтице.

Князь Карл Ейсебіус — засновник колекції Ліхтенштейнів, у якій зібрані картини, а також інші предмети мистецтва з усієї Європи. Колекція формувалася незважаючи на існуючі фінансові труднощі. Окреме місце в колекції займає картинна галерея Ліхтенштейнів. Збереглося чимало свідчень угод з купівлі князем предметів мистецтва. Карл Ейсебіус став першим з князів Ліхтенштейну, хто систематизував придбання нових предметів колекції. У нього були великі зв'язки з торговцями по всій Європі, зокрема з дилерами з Антверпена Олександром nf Вільхемом Форхуд, у яких була власна галерея у Відні (Юденплатц, Відень). Свою колекцію Князь розділив на кілька частин: у літньому палаці (маєток Айсгруб) та його основної резиденції у Фельдсбругу, де картини експонувалися в спеціально збудованому будинку «Хрестова палата». Під кінець життя Карла Ейсебіуса його колекція так розрослася, що він був змушений відмовлятися від нових покупок, оскільки нові картини не було куди вішати[5]..

Після своєї смерті у 1684 році своєму синові, князю Гансу Адаму, він залишив багату спадщину[6] та велику колекцію предметів мистецтва[7], примножену згодом його сином та іншими нащадками.

• Ліхтенштейни
• Список князів Ліхтенштейну