Карл Кереньї
Карл Ке́реньї (угор. Kerényi Károly; 19 січня 1897, Тімішоара, Австро-Угорщина — 14 квітня 1973, Кільгберг, Швейцарія) — угорський і швейцарський філолог-класик, релігієзнавець.
Карл Кереньї | |
---|---|
угор. Kerényi Károly | |
Народився |
19 січня 1897[1][2][…] Тімішоара, Австро-Угорщина[3] |
Помер |
14 квітня 1973[1][2][…] (76 років) Kilchbergd |
Країна | Угорщина |
Діяльність | класичний філолог, письменник, викладач університету, міфограф, історик релігії |
Галузь | Класична філологія, Герменевтика, Історія релігії і міфологія |
Alma mater | Будапештський університет (1921) і Erzsébet Universityd |
Знання мов | німецька[1] і угорська |
Заклад | Університет Печа і Гумбольдтський університет Берліна |
Членство | Угорська академія наук |
Діти | Grácia Kerényid |
Нагороди | |
Біографія
Син поштового службовця. Навчався в Будапештському університеті, потім в Гейдельберзі, Берліні та ін. містах Німеччини. У 1936 — професор класичної філології та стародавньої історії в Печі, в 1941 — в Сегеді.
У 1943 під тиском фашистського хортистського режиму емігрував з Угорщини в Швейцарію, оселився в Асконі, в 1945—1947 рр. викладав в Базелі угорську мову і культуру (завдяки протекції Юнга)[4]. У 1962 році отримав швейцарське громадянство.
Наукова діяльність
Близький друг і співробітник Карла Юнга, опублікував кілька робіт в співавторстві з ним, з американським антропологом Полом Радіним. Був діяльним членом міжнародного товариства «Еранос», публікувався в його щорічнику. Багато років листувався з Германом Гессе, Томасом Манном.
Основні публікації
- Apollon. Studien über antike Religion und Humanität (1937)
- Das ägäische Fest. Die Meergötterszene in Goethes Faust II (1941)
- Der Mythos der Hellenen in Meisterwerken der Münzkunst (1941)
- Töchter der Sonne, Betrachtungen über griechische Gottheiten (1944)
- Bachofen und die Zukunft des Humanismus. Mit einem Intermezzo über Nietzsche und Ariadne (1945)
- Die Geburt der Helena samt humanistischen Schriften aus den Jahren 1943-45 (1945)
- Der Göttliche Arzt. Studien über Asklepius und seine Kultstätte (1948)
- Niobe. Neue Studien über Antike Religion und Humanität (1949)
- Pythagoras und Orpheus. Präludien zu einer zukünftigen Geschichte der Orphik und des Pythagoreismus (1950)
- Die Jungfrau und Mutter der griechischen Religion. Eine Studie über Pallas Athene (1952)
- Stunden in Griechenland, Horai Hellenikai (1952)
- Unwillkürliche Kunstreisen. Fahrten im alten Europa 1952 (1954)
- Griechische Miniaturen (1957)
- The Heroes of the Greeks. — London : Thames & Hudson, 1959. — 439 p.
- Gespräch in Briefen (Thomas Mann / Karl Kerényi) (1960)
- Streifzüge eines Hellenisten, Von Homer zu Kazantzakis (1960)
- Prometheus — Die menschliche Existenz in griechischer Deutung (1962)
- Die Religion der Griechen und Römer (1963)
- Die Mythologie der Griechen. Bd.1-2 (1966)
- Humanistische Seelenforschung; «Werke in Einzelausgaben», Band 1 (1966)
- Auf Spuren des Mythos; «Werke in Einzelausgaben», Band 2 (1967)
- Tage- und Wanderbücher 1953-60. «Werke in Einzelausgaben», Band 3 (1969)
- Der antike Roman (1971)
- Briefwechsel aus der Nähe (Hermann Hesse / Karl Kerényi) (1972)
- Apollon und Niobe / Hrsg. von Magda Kerényi. «Werke in Einzelausgaben», Band 4 (1980)
- Urbilder der Griechischen Religion / Hrsg. von Magda Kerényi. Werkausgabe, Band 5 (1998)
Література
- Сторінка в журнальному залі
- Heinrichs H.-J. Expeditionen ins innere Ausland: Freud, Morgenthaler, Lévi-Strauss, Kerényi; das Unbewußte im modernen Denken. Gießen: Psychosozial-Verl., 2005
- Neuhumanismus und Anthropologie des griechischen Mythos: Karl Kerényi im europäischen Kontext des 20. Jahrhunderts / Hrsg. von Renate Schlesier, Roberto Sanchiño Martínez. Locarno: Rezzonico, 2006
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118561456 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Журнальный зал | НЛО, 2014 N5(129) | Н. В. Брагинская — Как изживали классику и как она выживала
(Размышления над книгой ╚Античный авторы и коммунизм╩)