Карл Уве Кнаусгор

Карл Уве Кнаусгор (норв. Karl Ove Knausgård; нар. 6 грудня 1968(19681206), Осло) — норвезький письменник, відомий шістьма автобіографічними романами під назвою «Моя боротьба» (норв. Min Kamp).

Карл Уве Кнаусгорд
Karl Ove Knausgård
Народився 6 грудня 1968
Осло
Громадянство Норвегія
Діяльність письменник
Alma mater Берґенський університет
Вчителі Tomas Espedald
Знання мов норвезька[1]
Жанр художня література і мемуари
Magnum opus My Struggled
У шлюбі з Linda Boström Knausgårdd[2]
Нагороди

Norwegian Critics Prize for Literatured (1998)

Brage Award for Fictiond (2009)

Bjornson scholarshipd (1999)

Gyldendal prized (2011)

Norwegian P2 listener's literature awardd (2004)

Norwegian P2 listener's literature awardd (2009)

Aust-Agder County Culture Awardd (2012)

Rhinos Priced (2011)

Єрусалимська премія (2017)

Австрійська державна премія з європейської літератури (2017)

Скандинавська премія Шведської академії (2019)

Австрійська державна премія з європейської літератури (2017)

IMDb ID 4199207

Біографія

Народився в Осло, ріс на острові Тромей (норв. Tromøy), найбільшому острові Південної Норвегії, і в Крістіансанні. У 1999-2002 був одним з редакторів норвезького літературного журналу «Вагант», заснованого в 1988. Для цього журналу він написав статті про американського письменника-постмодерніста Дона Делілло і про «Божественну комедію» Данте, а також підготував інтерв'ю з норвезькими письменниками Руне Крістіансеном (Rune Christiansen) і Туре Еріком Лундом (Thure Erik Lund). У 2010 році Кнаусгор заснував невелике видавництво «Пелікан» (Pelikanen).

Літературна кар'єра

Дебютував в 1999 році романом «Геть від світу», який отримав Премію асоціації норвезьких критиків, це стало першим випадком в історії премії, коли нагороду отримав дебютний роман[3]. Авторитетний норвезький філолог і критик Ейстен Ротта вбачав у романі вплив Кнута Гамсуна, «Лоліти» Набокова і норвезького письменника Ангнара Мюкела[4].

Другий роман «Всьому свій час» (En tid for alt, 2004), його герой-оповідач вирішує написати книгу про історію ангелів, його головне джерело - трактат про ангелів, що належить італійському теологу XVI століття, який, коли був молодий, зустрів пару ангелів . Назва книги на норвезькому (і в перекладі на британську англійську) містить відсилання до Екклезіаст (3: 1): «Всьому (свій) час, і (свій) термін кожній справі під небесами: Час народжуватися і час помирати»[5]. Критик Guardian Саллі Вікерс відзначала, що Кнаусгор хороший в описах природи, відтворенні атмосфери, а історико-соціологічні та теологічні екзерсиси стають занадто частими й нав'язливими, вони відволікають і затягнуті[6].

Моя боротьба

Цикл з шести автобіографічних романів, опублікованих з 2009 по 2011 рік, складається з понад 3500 сторінок. Цикл викликав суперечки, головним чином, тому що назва повторює назву книги Гітлера, і частково тому що автор заходить занадто далеко в описах приватного життя своїх друзів і сім'ї, в тому числі, бабки і колишньої дружини[7]. Книги ці, проте, були добре зустрінуті критикою, особливо перші два томи. У країні з населенням менш як 5 мільйонів осіб «Моя боротьба» розійшлася тиражем понад 450 000 екземплярів[8]. «Моя боротьба» була переведена на кілька мов, в тому числі на данську, шведську, англійську.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://www.vg.no/rampelys/bok/karl-ove-knausgaard/knausgaard-skilles/a/23856237/
  3. Hermione Hoby. Karl Ove Knausgaard: Norway’s Proust and a life laid painfully bare // The Guardian, March 1, 2014
  4. Rottem, Øystein. Høstens sensasjon // Dagbladet, 25 November 1998.
  5. Paterson, Anna. A Time to Every Purpose Under Heaven, By Karl Ove Knausgard, trans. James Anderson // The Independent, 12.01.2009.
  6. Vickers, Salley. Divine intervention // The Guardian, 08.11.2008
  7. Hermione Hoby. Karl Ove Knausgaard: Norway’s Proust and a life laid painfully bare // The Guardian, March 1, 2014; James Wood. Total Recall // The New Yorker, 13 August 2012
  8. Høye salgstall for Karl Ove Knausgård i Sverige / Pressemeldinger / Presse / Hovedsiden — Forlaget Oktober. Oktober. no. 2012-01-29
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.