Карл фон Біраго

Карл фон Біраго (нім. Karl von Birago; 24 квітня 1792 — 29 грудня 1845) — австрійський військовий інженер, математик, педагог, винахідник названої його іменем системи понтонних переправ, барон.

Карл фон Біраго
Народився 24 квітня 1792(1792-04-24)[1][2]
Ломбардія
Помер 29 грудня 1845(1845-12-29)[1] (53 роки)
Відень, Австрійська імперія[1]
Поховання
Віденський центральний цвинтар : 
Країна  Австрія
Діяльність інженер, військовослужбовець, офіцер
Титул барон
Військове звання coloneld[1]

Біографія

Карл Біраго народився 24 квітня 1792 року в Кашина д'Ольмо поблизу Мілана[3].

Спершу вивчав математику в Павійському університеті, потім у 1812 році вступив до Павійської військової школи, а в 1813 році став підпоручиком і призначений у цій військовій школі викладачем[4].

У 1816 році Біраго був прикомандирований до Військово-географічної інституту в Мілані, де займався зйомками і рекогностуванням в Ломбардії і Пармському окрузі. Пізніше був призначений на посаду вчителя математики школи корпусу піонерів в Мілані[4].

У 1825 році опублікував власну наукову працю «Система мостів і понтонів», в якій представив вигадану ним систему понтонних мостів для військових цілей, яка практично відразу була прийнята на озброєння[5]. Пізніше він брав участь у зведенні Лінцських укріплень, для чого розробив спосіб установки в баштах гаубиць[4].

У 1835 році Карл фон Біраго керував укріпленням переправи через річку По поблизу міста Брешелло.

У 1839 році він також побудував у Брешелло військовий міст через річку По для Моденського герцога Франческо IV д'Есте, причому керувався тими теоріями, які виклав у своїй науковій праці. Зведений міст перевершив всі очікування, і в 1840 році йому доручили виготовлення великої кількості понтонних мостів за розробленою ним системою. Успіх Карла у даній справі був настільки великим, що офіцери з багатьох європейських армій прибували в австрійську столицю для ознайомлення з винаходом Біраго, якому було доручено командування піонерним і понтонним корпусами. Розроблена ним понтонна система з часом була прийнята за основу практично всіма великими європейськими арміями, включаючи Російську імператорську армію. Згодом дерев'яні понтони замінили на металеві, проте принцип Біраго довгий час залишався легко впізнаваним[4].

Сам інженер за найвищим указом став дворянином; йому було надано титул барона[4].

Карл фон Біраго помер 29 грудня 1845 року, був із почестями похований на кладовищі Святого Марка у Відні[3]. Пізніше останки перепоховані на Центральному кладовищі.

Див. також

Бібліографія
  • «Anleitung zur Ausführung der im Felde am meisten vorkomenden Pionierarbeiten» (1836)
  • «Untersuchungen über die europ. Militärbrückentrains usw» (Відень, 1839).

Примітки
  1. Dr. Constant v. Wurzbach Birago, Karl Freiherr von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 1. — S. 402.
  2. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — doi:10.1515/AKL
  3. Karl Freiherr von Birago (1792—1845)[недоступне посилання з Май 2018](нім.)
  4. Бираго, Карл // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  5. Бираго // {{{Заголовок}}} / сост. под гл. ред. генерал-лейтенанта Г. А. Леера, заслуженнаго проф. Николаевской акад. Генерального штаба. — Санкт-Петербург : Тип. В. Безобразова и К°, 1883. — С. 429.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.