Карл фон Штюрґк
Карл фон Штюрґк (нім. Karl von Stürgkh; *30 жовтня 1859, Грац, Австрійська імперія — †21 жовтня 1916, Відень, Австро-Угорщина) — австро-угорський державний діяч, граф. Міністр-президент Цислейтанії в 1911-1916.
Карл фон Штюрґк нім. Karl von Stürgkh | |||
| |||
---|---|---|---|
2 листопада 1911 — 21 жовтня 1916 | |||
Попередник: | Пауль Ґауч фон Франкентурн | ||
Спадкоємець: | Ернест фон Кьорбер | ||
Народження: |
30 жовтня 1859 Грац, Австрійська імперія | ||
Смерть: |
21 жовтня 1916 (56 років) Відень, Австро-Угорщина | ||
Поховання: | Відень | ||
Країна: | Австрійська імперія | ||
Освіта: | Ґрацький університет | ||
Ступінь: | докторський ступінь[1] | ||
Партія: | Q15852613? і Verfassungstreuer Großgrundbesitzd | ||
Батько: | Karl Graf von Stürgkhd | ||
Мати: | Eleonore Gräfin von Stürgkhd | ||
Відомий як автор ідеї про розпуск Рейхсрата в березні 1914. Під час липневої кризи виступав за проведення без схвалення парламенту військової операції проти Сербії. Перебуваючи на посаді, загинув в результаті замаху, скоєного соціал-демократом Фрідріхом Адлером.
Життя і кар'єра
Штирійський землевласник. У 1891 став депутатом Рейхсрата, входив до групи «Вірні конституції великі землевласники» (Verfassungstreuer Großgrundbesitz). Після введення в 1907 загального виборчого права для чоловіків, Штюрґк був змушений покинути парламент. У 1909-1911 — міністр освіти в кабінетах Ріхарда фон Бінерт-Шмерлінга і Пауля Ґауча фон Франкентурна.
28 жовтня під час заворушень у Відні, викликаних підвищенням цін, імператор Франц Йосиф прийняв відставку уряду Ґауча і доручив Штюрґку формування нового кабінету.
Перебуваючи на посаді глави уряду Штюрґк конфліктував з Рейхсратом. Парламентський регламент не передбачав заходів проти обструкції, яку широко практикували чеські депутати. Уряд широко використовував практику відкладення скликання засідань Рейхсрата і відповідно до діючої Конституції (1867) здійснювало управління за допомогою тимчасових імператорських розпоряджень (Kaiserlicher Verordnungen). 14 березня 1914 скликання Рейхсрата було відкладене на 4 місяці і в результаті депутати виявилися усунені від прийняття державних рішень після вбивства ерцгерцога Франца-Фердинанда, в ході липневої кризи.
В ході кризи, що розгорнулася влітку 1914, Штюрґк приєднався до «військової партії», що виступала за проведення жорсткої політики щодо Сербії (міністр закордонних справ Берхтольд, начальник генерального штабу Гетцендорф, міністр фінансів Білінський, військовий міністр Кробатін).
Після початку війни уряд Штюрґка, незважаючи на події, що розгорталися, не пішов, на відміну від інших залучених в конфлікт держав, на скликання надзвичайної сесії парламенту і продовжив практику видання імператорських розпоряджень замість законів. Були введені обмеження основних прав громадян, в тому числі свободи друку. Вимоги опозиції про скликання Рейхсрата були відхилені.
Загибель
21 жовтня 1916 Штюрґк був застрелений соціал-демократичним політиком Фрідріхом Адлером під час обіду в ресторані готелю «Meissl & Schadn» у Відні. Адлер дочекався, коли Штюрґк сяде за столик, дістав револьвер і зробив 3 або 4 постріли в голову глави уряду. Після цього він вигукнув «Геть абсолютизм, ми хочемо миру!» Вбивця був засуджений до смертної кари, однак потім помилуваний імператором Карлом I і засуджений до 18 років в'язниці. Амністований імператором восени 1918.
Джерела
- «Штюргк Карл». БСЭ, 3-е издание.
- «Stürgkh, Karl, Count (Graf) von». Encyclopædia Britannica from Encyclopædia Britannica 2007 Ultimate Reference Suite.
- Miklós Komjáthy (Hrsg.): Protokolle des Gemeinsamen Ministerrates der Österreichisch-Ungarischen Monarchie (1914—1918). Budapest 1966.
- Heinz Lemke: Allianz und Rivalität. Die Mittelmächte und Polen im ersten Weltkrieg. Böhlau, Wien/Köln/Graz 1977, ISBN 3-205-00527-9
- Der Mordanschlag gegen den Grafen Stürgkh. In: Österreichische Volks-Zeitung, 22. Oktober 1916.
- Familie Stürgkh ohne Adelsprädikat von. Vgl.: Adolph Lehmann: Stürgkh Karl Gf. — Eintrag in Lehmann's Allgemeiner Wohnungs-Anzeiger. A. Hölder, Wien 1859—1942, Jahrgang 1916, Band 2, [Namensverzeichnis] VII. Nachweis. Einwohner von Wien. S. 1317. Online-Ausgabe: Wienbibliothek im Rathaus, Wien 2010.
- William Jannen, Jr: The Austro-Hungarian Decision For War in July 1914. In: Samuel R. Williamson, Jr, Peter Pastor (Hrsg.): Essays On World War I: Origins and Prisoners of War. New York 1983.
- Leo Valiani: Verhandlungen zwischen Italien und Österreich-Ungarn 1914—1915. In: Wolfgang Schieder (Hrsg.): Erster Weltkrieg. Ursachen, Entstehung und Kriegsziele. Köln/Berlin 1969.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117677957 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.