Карнотит

Карнотит (рос. карнотит; англ. carnotite; нім. Karnotit m) — мінерал, водний уранованадат калію шаруватої будови.

Карнотит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула K₂(UO₂)₂(VO₄)₂·3H₂O
Nickel-Strunz 10 4.HB.05
Dana 8 40.2a.28.1
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[2]
Просторова група просторова група P2₁/ad[2]
Твердість 2
Колір риси жовтий
Інші характеристики
Названо на честь Marie-Adolphe Carnotd
 Карнотит у Вікісховищі
Карнотит, шахта Хеппі-Джек, штат Юта

Названий від прізвища французького хіміка Марі-Адольфа Карно.

Загальний опис

Хімічна формула: K2(UO2)2[VO4]2·3H2O.

Містить (%): K2О — 10,44; UO3 — 63,41; V2O5 –20,16; H2O — 5,99.

Домішки Са, Ва, Mg, Cu, Pb.

Сингонія моноклінна.

Густина 4,46,

Твердість 2,0—3,75.

Колір жовтий.

Блиск матовий з шовковистим полиском.

Радіоактивний.

Руда урану й ванадію.

Найбільші скупчення карнотит відомі в районі плато Колорадо (США).

Основні методи вилучення з руд: радіометрична сепарація і гідрометалургійна переробка.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. mineralienatlas.de

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Карнотит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Карнотит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.