Кар'єрний транспорт

Кар'єрний транспорт (рос. карьерный транспорт, англ. open-pit transport, quarry haulage, quarry transport; нім. Tagebauförderbetrieb m, Tagebauförderung f, Tagebautransport m) — комплекс засобів транспортування гірничої маси при відкритому способі розробки родовищ.

Основними видами кар'єрного транспорту є:

  • залізничний,
  • автомобільний,
  • конвеєрний,
  • комбінований.

Рідше використовуються

  • канатний,
  • гідравлічний,
  • скреперні засоби доставки.

Гірничу масу в кар'єрах також переміщують: скреперами, кар'єрними навантажувачами, бульдозерами, за допомогою гідравлічного транспорту, транспортно-відвальних мостів, потужних розкривних екскаваторів та драглайнів, канатно-підвісних доріг, кабель-кранів та інших спеціальних транспортних засобів.

Найпоширеніші види кар'єрного транспорту — залізничний та автомобільний. Рухомий склад першого складається з локомотивів та саморозвантажувальних вагонів, другого — автосамоскидів, вуглевозів, тягачів з причепами та напівпричепами, тролейвозів, дизельтролейвозів та дизель-електричних самоскидів. Конвеєрний кар'єрний транспорт є перспективним завдяки безперервності процесу, значній продуктивності установок і можливості транспортування матеріалу на великі відстані при куті нахилу на підйом до 18о. Конвеєри за призначенням та місцем розташування під-розділяють на вибійні (пересувні), передавальні (напів-стаціонарні), підйомні (напівстаціонарні та стаціонарні), магістральні (стаціонарні) і відвальні (пересувні). Вибір виду кар'єрного транспорту визначається головним чином характеристикою вантажу, що транспортується, відстанню транспортування, масштабом перевезень і темпами їх розвитку.

Класифікація гірничотранспортних систем відкритої розробки родовищ корисних копалин

Наведена у табл. класифікація гірничотранспортних систем передбачає вибір і установлення кількісних залежностей між типами виїмково-навантажувального, транспортного та відвального обладнання, способом розкриття робочих уступів, місцем розташування відвалів порід у кар'єрі, які відповідають виробничій потужності по видобуванню гірської маси на протязі всього терміну відробки кар'єрного поля. Вихідними даними для обґрунтування й дослідження гірничотранспортних систем служать відомості про родовище корисних копалин, розміри кар'єрного поля і прийнятий режим гірничих робіт. За критерій доцільності тій чи іншої системи приймають найменші витрати на видобування корисної копалини з урахуванням заходів по компенсації за порушення довкілля.

Вибір типу виїмково-навантажувального обладнання базується на міцності гірських порід та їх потужності. М'які породи надто малої потужності розроблюють бульдозерами і скреперами, більшої — одно– і багатоківшевими екскаваторами. За деяких умов для виймання м'яких порід використовують гідромонітори, земснаряди і землечерпалки, а напівскельних і скельних — породорозпушуючі комбайни, дискові, фрезерні та канатні пили. Напівскельні і скельні породи в основному попередньо розпушують механічним або вибуховим способами і розроблюють одноківшевими екскаваторами. Кількість екскаваторів приймають залежно від співвідношення їх експлуатаційної потужності з необхідною потужністю кар'єра по вийманню гірської маси.

Тип транспортних засобів приймають залежно від потужності виїмково-навантажувального обладнання, абразивності гірських порід, ступеня їх подрібнення і розмірів кар'єрного поля. Як правило, у комплексі з одноківшевими екскаваторами експлуатують автосамоскиди та залізничні потяги, з багатоківшевим — стрічкові конвеєри. Останнім часом на залізорудних кар'єрах більш широко з автомобільним і залізничним транспортом використовують стрічкові конвеєри з попереднім подрібненням скельної гірської маси у дробарках. У кар'єрах зі стисненим робочим простором поза конкуренцією виявляється автомобільний транспорт, а на видовжених потужних кар'єрах — залізничний. Область використання гідравлічного транспорту невелика і обмежена м'якими породами. Способи розкриття кар'єрних полів в основному залежать від виду кар'єрного транспорту, а кількість транспортних одиниць — від їх потужності та відстані переміщення гірських порід.

Механізація відвалоутворення порід розкриву базується в основному на типах кар'єрного транспорту. При автомобільному транспорті для складування порід використовують бульдозери, при залізничному — одноківшеві екскаватори. У комплексі з конвеєрами працюють стрічкові відвалоутворювачі. У рідких випадках можуть бути і інші сполучення відзначеного обладнання. Кількість відвальних машин і їх потужність повинні забезпечувати нормальне функціонування транспортних засобів.

Основними елементами гірничотранспортних систем є робочі уступи, виїмкові панелі та заходки, робочі, транспортні і неробочі площадки, розкривні виробки і розрізні траншеї та котловани.

До параметрів систем належать висота і кут робочих уступів, ширина виїмкових заходок і панелей, ширина робочих і транспортних площадок, кут укосу робочого борту довжина екскаваторних блоків, видобувного і розкривного фронту робіт, а також кількість робочих уступів, розкривних виробок та транспортних виходів з кар'єру.

Основними показниками системи є висота робочої зони, швидкість посування вибою і фронту робіт, темп поглиблення кар'єру, потужність виймання одиниці довжини або площі фронті робіт, питома вага втрат та засмічення корисних копалин при видобуванні.

Див. також

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.