Катамай Микола
Микола Васильович Катамай (псевдо: «Причепа», «Гордій»; 1925, с. Ямниця, Станіславський повіт, Станіславське воєводство; тепер — Тисменицький район, Івано-Франківська область — 21 січня 1947, с. Угринів, Станіславський район, Станіславська область; тепер — Тисменицький район, Івано-Франківська область) — український військовий діяч, хорунжий Української повстанської армії, командир сотні «Стріла».
| Микола Васильович Катамай | |
|---|---|
 Хорунжий | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
1925 с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область |
| Смерть |
21 січня 1947 с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область |
| Псевдо | «Причепа», «Гордій» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1943—1946 |
| Приналежність |
 Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |
 УПА |
| Формування |
 |
| Командування | |
| Командувач сотні «Стріла» | |
Життєпис
Закінчив сільську народну школу і продовжив навчання в «Рідній школі» ім. Шашкевича в Станиславові. Після приходу німців вступив до Ремісничої школи, яку не закінчив через розкриття гестапо підпільної мережі юнацтва ОУН, до якої він належав. Перейшов у підпілля.
Один із перших вступив у лави УПА. З 1944 р. воював проти німців у відділі сотника «Шрама» (Степана Бурдина). Відзначився в боях, направлений до старшинської школи, після чого отримав ступінь булавного. Його неодноразово переводили з відділу у відділ, зрештою опинився у відділі «Хмари» (Петра Мельника) заступником сотенного «Явора» (Петраша Михайла). Після смерті «Явора» (30.06.1946) командує сотнею.
Наказом КВШ УПА ч. 6 від 15 грудня 1946 р. з дня 14 жовтня 1946 р. підвищений у званні до старшого булавного.
21 січня 1947 року в селі Угринів разом з п'ятьма повстанцями прийняв двогодинний бій з більшовиками. Герої по останньому набою або гранаті залишили собі, щоб не здатися окупантам.[1]
Посмертно підвищений у званні до хорунжого.
Див. також
Література
- Лесів С., Коретчук Я. П. Хмара, сотник УПА. В огні повстання. УПА на відтинку Чорного Лісу 1943—1945. Додатки. — Калуш : Карпатський акцент, 2014. — с. 181. — ISBN 978-966-2728-10-1.