Катерина Корнаро
Катерина (Катаріна) Корнаро (грец. Αικατερίνη Κορνάρο, вен. Catarina Corner; 25 листопада 1454 — 10 липня 1510) — остання королева Кіпру, вдова короля Якова II й мати короля Якова III.
| Катерина Корнаро | ||
.jpg.webp) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 26 серпня 1474 — 26 лютого 1489 року | ||
| Попередник: | Яків III | |
| Наступник: | Кіпр передано Венеціанській республіці | |
| Народження: |
25 листопада 1454 Венеція, Венеційська республіка | |
| Смерть: |
10 липня 1510 (55 років) Азоло, Провінція Тревізо, Венето, Італія | |
| Поховання: |
 | |
| Країна: | Венеційська республіка | |
| Рід: | House of Cornarod | |
| Батько: | Marco Cornaro, Patrician of Veniced | |
| Мати: | Fiorenza Crispod | |
| Шлюб: | Яків II | |
| Діти: | Яків III[1] | |
Біографія
Народилась у Венеції в знатній родині, з якої походили чотири дожі. Саме Кіпр входив до сфери інтересів родини Корнаро, яка керувала на острові кількома цукровими заводами, а також експортувала кіпрську продукцію до Венеції та далі до Європи.
1468 року Яків II став королем Кіпру. Того ж року він обрав собі за дружину Катерину Корнаро, якій на той час виповнилось лише 14 років. Заручини відбулись заочно (за дорученням) у Палаці дожів. В результаті такого союзу кіпрський монарх отримав значне придане, а Венеція отримала право на володіння Кіпрським королівством, якщо Яків і Катерина помруть, не лишивши спадкоємців. 1472 року Катерина прибула на Кіпр, де відбулась офіційна шлюбна церемонія.
Менш ніж за рік Яків помер, а Катерина Корнаро стала регенткою при новонародженому сині Якові. За рік, після смерті останнього за нез'ясованих обставин, Корнаро стала повновладною королевою.
Після смерті короля та спадкоємця країною фактично керувала Рада, більшість у якій становили іспанські радники короля Якова II. Очолив раду дядько королеви Андреа Корнаро. Намагаючись обмежити вплив венеційців на королеву, іспанці на чолі з архієпископом реалізували змову, звинувативши Катерину та її дядька в отруєнні короля, в результаті чого Андреа Корнаро та його племінник були вбиті. У відповідь Венеційці відрядили на Кіпр ескадру з десяти суден. Довідавшись про її наближення, іспанці втекли з острова, а їхніх прибічників було заарештовано та страчено.
Після того островом фактично почали керувати венеційські намісники, призначені дожем Ніколо Марчелло. При королеві постійно перебували кілька венеційських радників, а венеційський флот був напоготові, щоб відстоювати інтереси республіки на Кіпрі. 1489 року Катерина Корнаро зреклась престолу на користь Венеційської республіки й залишила острів.
Таким чином остання держава хрестоносців стала колонією Венеції. Катерина Корнаро отримала синьйорію Азоло, що в області Венето, де колишня королева провела свої останні роки й померла 1510 року.