Палац дожів

Вигляд «Паперової брами»

Зліва від фасаду, що виходить на Площу Святого Марка, відкриває доступ у двір Палацу дожів «Порта делла Карта» (італ. Porta della Carta) — «Паперова брама», створена Джованні та Бартоломео Бон; у формі стрілчастої арки, прикрашеної в її верхній частині декоративними елементами в готичному стилі; на порталі — дож Франческо Фоскарі перед крилатим левом, а вгорі — статуя Правосуддя. Походження цієї назви вчені трактують двояко. Можливо, воно відбулося від архіву документів, що розташовувався неподалік, або, можливо, тому, що колись тут сиділи писарі та допомагали складати містянам папери, скарги та прохання.

Бронзовий колодязь (vera da pozzo), розташований у середині двора Палацу дожів

Через «Porta della Carta» можна пройти до аркової галереї Фоскарі, а потім у двір Палацу дожів, оточений двох'ярусними мармуровими аркадами та прикрашений вісьмома давньогрецькими скульптурами. Особливу увагу привертає до себе статуя генерала М. делла Ровере, герцога Урбінського (робота скульптора Д. Бандіні). Посередині двору досі розташовані два пишні бронзові колодязі-водоймища, які постачали найкращу в усій Венеції воду. Безліч торговок водою щодня заповнювали внутрішній двір Палацу дожів і розносили звідси своє холодне і смачне пиття навіть у найвіддаленіші квартали Венеції.

Основний фасад зі східного боку входу — роботи Антоніо Ріццо (кінець XV століття), розкішно прикрашений П'єтро Ломбардо. Два фасади, які обрамляють двір з південного і з західного боку, побудовано з червоної цеглини Бартоломео Манопола в XVII столітті.

Нагорі північного фасаду з Арковою галереєю Фоскарі встановлений циферблат годинника; у цього фасаду два яруси арок: напівкруглі в портику і стрілчасті в лоджії. В аркових галереях виділяються ніші з античними відреставрованими статуями. Цей фасад також є бароковою роботою Манопола. Праворуч, на високому п'єдесталі встановлений пам'ятник урбінському герцогові Франческо Марія делла Ровере роботи Джованні Бандіні (1587).

Сходи Гігантів

З внутрішнього двору до Палацу ведуть величезні сходи Гігантів, вирубані з каррарського мармуру. У 1554 році на верхньому майданчику сходів встановили величезні мармурові статуї Марса і Нептуна — військового і морського покровителів Венеції (робота Я. Сансовіно), відтоді сходи й отримали свою нинішню назву. На верхньому майданчику сходів Гігантів відбувалися всі урочисті церемонії, що здійснювалися у Венеціанській республіці, і найпишнішою з них було вінчання дожа. Тоді сходи перетворювалися ніби на гігантський трон, а найстаріший член Ради покладав на голову нового правителя дорогоцінний головний убір — символ влади дожа. Сходи ведуть у криту галерею другого поверху. Уздовж галереї та всередині палацу часто зустрічаються «пащі левів» — вигравіювані голови левів, в яких опускалися послання і таємні доноси, що були компетенцією різних управлінь.

У парадні зали палацу можна піднятися по «Золотих сходах», спроєктованих Сансовіно у 1538 році для дожа Андреа Ґрітті та закінчених Скарпаньїно у 1559 році. Сходи, вкриті позолоченою ліпниною, за старих часів призначалися для важливих гостей і для високоповажних осіб, чиї імена значилися в «Золотій книзі». Цю книгу жителі Венеції склали у 1315 році та вписали до неї 200 родин, члени яких могли обіймати важливі державні посади з того часу аж до кінця існування республіки. «Золота книга» зберігалася в особливій кімнаті, яка була влаштована під «Золотими сходами» у 1180 році дожем Ц'яні.

Золоті сходи вели до «Зали Великої Ради» — найбільшої зали не тільки у Венеції, але й в усій Італії. Її довжина 54 метри, ширина — 25 метрів, а висота — 15 метрів. Зала Великої ради займає все південне крило. Її прикрашали шедеври Тіціана, Веронезе, Тінторетто та інших відомих художників, але всі вони загинули при пожежі 1577 року. Зала була реконструйована за проектом Антоніо де Понті. Перед східною стіною в «Залі Великої Ради» на піднесенні встановлені трон дожа і крісла шести членів Малої Ради. А над ними всю стіну займає одна з найбільших картин у світі — «Рай», написана Якопо Тінторетто і його сином Доменіко (1590 року). На стелі виділяється величезна овальна картина Паоло Веронезе «Тріумф Венеції». Вікна зали виходять на лагуну. Величезна пласка стеля «Зали Великої Ради» затягнута розкішними живописними полотнами, облямованими важкими визолоченими візерунками.

З «Зали Великої Ради» відвідувачі проходять до «Зали виборів» (або «Зали долі»), яка називається так тому, що за часів Республіки в ній проходило публічне балотування чиновників, а іноді і їх засудження. Тут же ухвалювалися і вироки, але зі зброєю в цей зал ніхто входити не смів.

Масивна стеля «Зали виборів» оздоблена пишним різьбленням і позолотою. Крім того, у ній розміщені три великі овальні картини, два квадрати та 12 неправильних трикутників, в яких представлені алегоричні сюжети, написані художником Падованіно.

«Зала компаса» — колись передня «Зали Ради Десяти», а водночас і інквізиції, в якій засуджені з трепетом і жахом чекали вироку. Тут же була і всім відома «Левова паща», в яку опускалися повідомлення і доноси.

Стеля «Залу компаса» складається з трьох величезних овалів і 12 чотирикутників, що заповнюють кути. Цей плафон був розписаний П. Веронезе, і на першому великому овалі він зобразив «Тріумф Венеції», представивши її у вигляді богині, що носиться в хмарах, оточеної алегоричними фігурами Слави, Сили, Багатства… Але один з овалів в наш час^[коли?] порожній. Раніше у ньому був «Святий Марк, оточений святими», але у 1797 році картина була вивезена до Парижа і виставлена у Луврі, де викликала захоплення і здивування відвідувачів.

У «Залі Ради Десяти» засідав трибунал, який вів слідства, що стосуються політичних злочинів проти держави. Трибунал очолював дож і до його складу входило десять членів Великої Ради та шість радників. Над цією залою розташовувалися тюремні камери, так звані Пьйомбі, зі свинцевою стелею, в яких колись були ув'язнені Джакомо Казанова і Джордано Бруно. В центрі стелі розташований шедевр Паоло Веронезе «Зевс вражає блискавкою пороки», відвезений в 1797 році французами до Парижа і який досі зберігається в Луврі. У наш час^[коли?] на цьому місці встановлена копія цього знаменитого полотна, виконана Якопо ді Андреа.

У «Залі Ради десяти» зараз розташовані чудово написані портрети всіх дожів, що правили у Венеції. Але на місці, де повинен бути портрет дожа Маріно Фальєро, видно тільки порожню овальну раму, а під нею напис: «Тут місце Маріно Фальєро, страченого за зраду».

З «Зали Ради десяти» засуджені через особливі секретні сходи слідували у верхню частину Палацу, яка називалася «Свинцевою покрівлею», а також «Свинцями» або «Пьйомбами». У анфіладах пишних зал тіснилися дива мистецтва, краси та насолоди життям, а над плафонами, що блищать нестримною фантазією художників, у свинцевих горищах стогнали в'язні. У стінах тісних коридорів досі чорніють отвори, в які й десятирічна дитина, якщо і зможе увійти, то тільки згорбившись. Затвори та залізні ґрати звідси давно зникли, але на стінах ще і зараз видно обгорілі залишки дерев'яної обшивки, яка хоч якось охороняла в'язнів від вогкості….

У залі Скарлатті збиралися сановники в яскраво-червоних тогах, що чекали дожа для проведення офіційних церемоній. Розкішне оздоблення цієї зали була виконана під керівництвом П'єтро Ломбардо. Багата дерев'яна стеля датується початком XVI століття. На витонченому мармуровому каміні встановлений герб дожа Аґостіно Барбаріґо.

Зала Карт бере свою назву від важливих географічних карт, що прикрашають стіни, виконаних Джованні Баттіста Рамнусіо у 1540 році, а також Франческо Гріселліні та Джустіно Менескарді у 1762 році. У центрі зали два великі глобуси, що датуються XVII століттям.

Зала Колегії, Франческо Ґуарді

У залі Колегії збиралася Колегія, що складалася з дожа, шести радників, старшин, глави Ради Десяти і Верховного Канцлера. Тут ухвалювалися найважливіші рішення уряду республіки. Цей зал був спроектований Антоніо де Понті у 1574 році. Прекрасна позолочена різьблена стеля створена Франческо Белло і є обрамленням алегоричних полотен роботи Паоло Веронезе, серед яких над трибуною виділяється «Венеція на троні».

Зала Сенату була також реконструйована Антоніо де Понті. Малюнок прекрасної стелі був зроблений Вероною Крістофоро Сорті. Вставлені в нього панно створені різними художниками, зокрема Тінторетто.

Міст Зітхань

Із зал Управління Законів і Управління кримінальних справ можна потрапити до коридору, який веде навпростець через Міст Зітхань, перекинутому через Палацовий канал, до Нових в'язниць, спроєктованих архітектором Антоніо де Понті. По мосту проходять два коридори: верхній веде до Нових в'язниць, а нижній повертається на поверх портика Палацу дожів. До Старих в'язниць належали Пьйомбі, що розташовані під свинцевим дахом Палацу, і Поцці, що розташовані на рівні води Палацового каналу, в які садили найнебезпечніших ув'язнених. Тюремні камери Поцці через їхнє дерев'яне облицьовування та убогий простір навівають на відвідувача похмуре відчуття, і легко можна уявити настрій тих, хто був ув'язнений тут.