Катерина Сфорца

Катерина Сфорца (італ. Caterina Sforza; *1463, Мілан, Італія — 28 травня 1509, Флоренція, Італія) — італійська аристократка, графиня Форлі та володарка Імоли. Прославилася красою, сміливістю та відчайдушністю, зокрема у протистоянні з Чезаре Борджіа. Бабуся Козімо I Медічі, першого великого герцога Тоскани. Авторка книги рецептів у галузі хімії (алхімії), медицини та фармацевтики.

Катерина Сфорца
Народилася	1463[1][2] Мілан, Міланське герцогство
Померла	28 травня 1509[1] Флоренція, Флорентійська республіка ·пневмонія
Поховання	Q53937346?
Діяльність	політична діячка
Титул	граф
Посада	Список королів Італії
Рід	Сфорца
Батько	Галеаццо Марія Сфорца
Мати	Lucrezia Landrianid
Брати, сестри	Джан Галеаацо Сфорца, Бьянка Марія Сфорца і Анна Сфорца
У шлюбі з	Girolamo Riariod, Giacomo Feod і Джованні Медічі Пополані
Діти	Джованні делла Банде Нере, Bianca Riariod, Ottaviano Riariod і Francesco Riario Sforzad
Медіафайли у Вікісховищі

Катерина Сфорца належить до роду Сфорца — однієї з найвизначніших італійських родин доби Відродження, яка у 1450—1535 рр. (з перервами) керувала Міланом. Катерина була онучкою Франческо I Сфорца (* 1401, † 1466), першого герцога Міланського (1450—1466) з дому Сфорца, та позашлюбною донькою його найстаршого сина і спадкоємця Галеаццо Марії Сфорца (* 1444, † 1476), герцога Міланського (1466—1476), від його стосунків із Лукрецією Ландріано. Катерина разом зі своїми законними братами і сестрами росла у герцогському палаці.

1472 р. вона вийшла заміж за племінника, а можливо також і сина папи Сікста IV, Джіроламо Ромаріо. У цьому шлюбі народилося шестеро дітей. Ромаріо помер на очах у дружини під час бунту в 1488 р. Майже така сама доля спіткала і її другого чоловіка Джакомо Фео, з яким вона обвінчалася таємно, бо він не був знатного роду. Катерина жорстоко відомстила за смерть другого чоловіка, вирізавши сім"ї всіх, хто хоч якось був пов"язаний зі змовниками. Третім чоловіком Катерини став Джованні Медічі.

Німецька історикиня Маґдалена Зост у книзі «Катерина Сфорца — це Мона Ліза. Історія одного відкриття» (Soest Magdalena: Caterina Sforza ist Mona Lisa. Die Geschichte einer Entdeckung) висунула гіпотезу, що Леонардо да Вінчі змалював свою «Мону Лізу» саме з Катерини Сфорци. На думку авторки, Сфорца відповідає всім історико-мистецьким критеріям, аби бути моделлю Леонардо.