Катрін Клеман

Катрі́н Клема́н (фр. Catherine Clément; 10 лютого 1939, Булонь-Біянкур, Франція) — французька філософиня, романістка, феміністка і літературна критикиня.

Катрін Клеман
фр. Catherine Clément
Катрін Клеман на фестивалі «Comédie du Livre» в Монпельє
2009
Ім'я при народженні Catherine Clément
Народилася 10 лютого 1939(1939-02-10)[1][2] (82 роки)
Булонь-Біянкур[3][2]
Громадянство  Франція
Національність француз
Діяльність філософ, романіст, феміністка і літературний критик
Сфера роботи есей[2]
Alma mater Вища нормальна школа
Мова творів французька
Жанр роман
Брати, сестри Jérôme Clémentd
У шлюбі з André Lewind[4]
Нагороди

Fondation du judaïsme françaisd

Сайт: catherine-clement.com
 Катрін Клеман у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 10 лютого 1939 року в Булонь-Біянкурі у Франції. Отримала ступінь в галузі філософії у паризькій Вищій нормальній школі, навчалася у Клода Леві-Строса та Жака Лакана, які працювали в галузі антропології й психоаналізу.

Член школи французького фемінізму, видала книги спільно з Елен Сіксу та Юлієй Кристевой.

Опублікувала півтори десятки есе, серед яких — «Сини Фрейда втомилися», «Жак Лакан — життя і легенда», «Опера, або Поразка жінок», «Леві-Строс, або Структура і нещастя», «Смак меду», «Синкопа (філософія вознесіння на небо)», «Юна народжена» (у співавторстві з Елен Сіксу), «Філіпп Солєє» та інші.

Автор багатьох романів: «Білдунг» (1978), «Султана» (1981), «Венеціанський мавр» (1983), «Синя паніка» (1986), «Сенора», «Адрієнна Лекуврер, або Захоплене серце» (1991), «З любов'ю до Індії» (1993), «Незавершений вальс» (1994), «Повія диявола» (1996), «Подорож Тео» (1998), «Мартін і Ханна» (1999), «Afrique esclave» (1999), «Jésus au bûcher» (2000), «Cherche-midi» (2000), «Les Mille Romans de Bénarès» (2000), «Le Sang du monde» (2004), «Les derniers jours de la déesse» (2006), «La Princesse Mendiante» (2007), «Dix Mille Guitares» (2010), «La Reine des cipayes» (2012).

Примітки
  1. Babelio — 2007.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119354411 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. http://www.indiablognote.com/article-les-occidentaux-pretent-a-l-inde-des-vertus-therapeutiques-1-2-54759914.html

Джерела
  • Клеман К. Ганди. — Москва: АСТ, Астрель, 2005. — С. 10. — ISBN 5-17-027217-0, 5-271-11753-7, 2-07-053071-X
  • Современные писатели Франции: энциклопедический справочник / под ред. Жерома Гарсена. — Минск: Четыре четверти, 2010. — 376 с. — ISBN 978—985–6856–94–8.
  • Clement C. Adrienne Lecouvreur ou le coeur transporte[недоступне посилання з квітня 2019]. — Paris: Robert Laffont, 1991. — 299 p. — ISBN 2-221-05485-7
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.