Катуар Георгій Львович

Георгій Львович Катуар (27 квітня 1861, Москва — 21 травня 1926, Москва) — російський теоретик музики і композитор французького походження.

Катуар Георгій Львович
Основна інформація
Дата народження 27 квітня 1861(1861-04-27)[1][2][…]
Місце народження Москва, Російська імперія[1][3]
Дата смерті 21 травня 1926(1926-05-21)[3][2][…] (65 років)
Місце смерті Москва, СРСР[3]
Поховання Введенське кладовище
Громадянство Російська імперія і СРСР
Професії композитор, професор композиції, викладач університету, піаніст
Освіта фізико-математичний факультет Московського університетуd
Відомі учні Кабалевський Дмитро Борисович і Шварц Лев Олександрович
Жанри класична музика

Біографія

Предки Катуара на початку XIX ст. переселилися в Росію з Лотарингії.

Народився в сім'ї крупних підприємців, відомими московськими комерсантами були обидва його брати, Андрій і Лев Катуари. У юності вчився грі на фортепіано в Москві у Карла Клиндворта (друга Вагнера); у 1879 році вступив у Вагнерівское товариство.

У 1884 закінчив фізико-математичний факультет Московського університету.

Деякий час намагався брати участь у сімейному бізнесі, але інтерес до музики взяв гору, і Катуар поїхав у Берлін для продовження музичної освіти у того, Клиндворта, який переселився туди; у консерваторії Клиндворта і Шарвенки займався також у Філіпа Рюфера. У 1886 році під час однієї з поїздок в Москву він був представлений П. І. Чайковському, що високо оцінив його здібності. У Москві Катуар також спілкувався з С. І. Танєєвым і А. С. Аренським.

За рекомендацією Чайковського в 1888 році Катуар відправився в Санкт-Петербург до Н. А. Римського-Корсакова, який потім перенаправив його до А. К. Лядова; спілкування з цими двома композиторами завершило композиторську освіту Катуара.

У 1917—1926 — професор Московської консерваторії, де викладав спецкурс гармонії, форму (спільно з Г. Е. Конюсом і Н. Я. Брюсовою) і композицію. Цінним результатом викладацької і наукової діяльності Катуара стала книга «Теоретичний курс гармонії» (у двох частинах, 1924-25 рр.) — перший в історії російського музикознавства досвід теоретичного осмислення гармонії[4], на основі функціональної теорії Г. Римана і вчення про гармонію Ф. О. Геварта. Серед новацій в гармонійному вченні Катуара: розвиток поняття відхилення класиікація хроматичних інтервалів на інтервали «по положенню» і «по суті» (ч.1, c.72), перший російською мовою систематичний огляд неакордових звуків (ч.2, сс.14-40), обговорення ультрахроматичних інтервалів та акордів (ч.1, с. 99.)

Підручник Катуара «Музична форма», відредагований його учнями (ч. 1 вийшла посмертно, у 1934, ч. 2. у 1936), — важлива віха в прикладній області музикознавства, зайнятої вивченням форми.

Серед учнів Катуара Дмитро Кабалевський, Л. О. Половинкин, Д. М. Циганов і С. В. Євсєєв, Л. А. Мазель та ін.

Творчість

Основні твори: симфонія c — moll, симфонічна поема «Мцирі», кантата «Русалка», фортепіанне тріо, романси на вірші Лермонтова, Тютчева, О. К. Толстого, Апухтіна, В.Соловйова, К.Бальмонта.

Музичні твори
  • Op. 1 no. 4 Lied for voice and piano on Lermontov's «Нет, не тебя так пылко я люблю…»
  • Op. 2 Trois Morceaux for piano: 1. Chant intime, E major 2. Loin du Foyer, E♭ major 3. Soiree d'Hiver D major
  • Op. 3 Caprice for piano G♭ major
  • Op. 5 «Rusalka» cantata for solo voice, women's chorus, orchestra
  • Op. 6 Six Morceaux for piano: 1. Rêverie, A major 2. Prélude, G♭ major, 3. Scherzo, B♭ major 4. Paysage, A major 5. Intermezzo, B♭ major 6. Contraste, B minor
  • Op. 7 Symphony
  • Op. 8 Vision (Etude) for piano
  • Op. 9 no. 1 Lied for voice and piano on Apukhtin's «Знов весна»
  • Op. 9 no. 4 Lied for voice and piano on Apukhtin's «Вечір»
  • Op. 10 Cinq Morceaux for piano: 1. Prelude 2. Prelude 3. Capriccioso 4. Reverie 5. Legende
  • Op. 11 no. 1 Lied for voice and piano on Lermontov's «Пісня Русалки»
  • Op. 11 no. 4 Lied for voice and piano on A. Tolstoy's «Не ветер, вея с высоты…»
  • Op. 12 Quatre Morceaux for piano: 1. Chant du soir 2. Meditation 3. Nocturne 4. Etude fantastique
  • Op. 14 Piano Trio in F minor
  • Op. 15 First sonata for violin and piano
  • Op. 16 Quintet in c minor for two violins, viola, and two violoncellos
  • Op. 17 Quatre Morceaux for piano
  • Op. 19 no. 1 Lied for voice and piano on F. Tiutchev's «Как над горячею золой…»
  • Op. 19 no. 2 Lied for voice and piano on F. Tiutchev's «Silentium! (Молчание!)»
  • Op. 20 Second sonata for violin and piano «Poem»
  • Op. 21 Piano Concerto
  • Op. 23 String quartet
  • Op. 24 Chants du Crepuscle for piano
  • Op. 26 Elegie for violin and piano
  • Op. 29 no. 3 Lied for voice and piano on F. Tiutchev's «Сей день, я помню…»
  • Op. 29 no. 6 Lied for voice and piano on F. Tiutchev's «Полудень»
  • Op. 30 Valse for piano
  • Op. 31 Piano Quartet in A minor
  • Op. 32 no. 4 Lied for voice and piano on K. Balmont's «Слова смолкали…»
  • Op. 33 Six poems by Vladimir Soloviev for voice and piano
  • Op. 34 Quatre Morceaux for piano: 1. Poeme 2. Poeme 3. Prelude 4. Etude
  • Op. 35 Tempete for piano
  • Op. 36 Etude for piano
  • Concert transcription of J.S. Bach's Passacaglia in C minor for piano

Твори Катуара виконували Давид Ойстрах, Олександр Гольденвейзер, Марк Андре Амлен, Ганна Засимова, Лаурент Бройнингер, Леонід Коган, Мстислав Ростропович.

Сім'я
  • Онук — піаніст і педагог Павло Валеріанович Месснер.
  • Племінник — французький композитор Жан Катуар.
  • Племінниця Катерина Андріївна — мати французького русиста і видавця Н. А. Струве.

Литература
  • Фере В. Г. Катуар // Выдающиеся деятели теоретико-композиторского факультета Московской консерватории. М., 1966.
  • Масловская Т. Ю. Катуар // Московская консерватория от истоков до наших дней, 1866—2006. М., 2007, с.226.
  • Анна Засимовa: «Георгий Катуар: его музыка, жизнь и наследие». [немецкий/Deutsch]. Verlag Ernst Kuhn, Берлин, 2011

[Anna Zassimova: Georges Catoire — seine Musik, sein Leben, seine Ausstrahlung. Verlag Ernst Kuhn — Berlin, 2011].

  • Анна Засимовa: Переписка П. И. Чайковского и Г. Л. Катуара [немецкий/Deutsch]. Научные чтения Общества Чайковского, Издание 15, Тюбинген 2008

[Anna Zassimova Briefwechsel zwischen P.I. Tschaikowsky und Jegor (Georgij) L. Catoire. Deutsche Tschaikowsky Gesellschaft, Mitteilungen 15. Tübingen, 2008]

  • Анна Засимовa: Фортепианные произведения Г. Л. Катуара в репертуаре современного пианиста.

Вопросы методики преподавания музыкально исполнительских дисциплин/Mежвузовский сборник научных трудов. Bыпуск 3. Москва, педагогический государственный университет, 2001

  • Анна Засимовa: К вопросу об исполнительской интерпретации произведений Г Л Катуара. Соната-поэма для скрипки и фортепиано ор. 20.

Вопросы методики преподавания музыкально исполнительских дисциплин/Mежвузовский сборник научных трудов. Bыпуск 2. Москва, педагогический государственный университет, 2000

Ссылки

Вільні ноти авторства Катуар Георгій Львович на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)

Примітки
  1. Г. Риман Катуар // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 603–604.
  2. International Music Score Library Project — 2006.
  3. Катуар Георгий Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. Усі російські підручники гармонії до Катуара мали відкрито практичну спрямованість.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.