Мазель Лев Абрамович

Лев (Лео) Абрáмовіч Мáзель (26 травня 1907, Кенігсберг, Східна Пруссія — 9 жовтня 2000, Москва) — радянський музикознавець, педагог. Доктор мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (1966).

Мазель Лев Абрамович
Основна інформація
Дата народження 26 травня 1907(1907-05-26)
Місце народження Кенігсберг, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Дата смерті 9 жовтня 2000(2000-10-09) (93 роки)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Новий донський цвинтар
Професії музикознавець
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського і фізико-математичний факультет Московського університетуd
Нагороди

Творча біографія

1930 року закінчив математичне відділення фізико-математичного факультету Московського університету та одночасно науково-дослідне відділення Московської консерваторії по класу професора А. М. Александрова.

У 1932 році закінчив аспірантуру МДК (науковий керівник — професор М. В. Іванов-Борецький) та отримав науковий ступінь кандидата мистецтвознавства.

1941 року отримав науковий ступінь доктора мистецтвознавства. Тема докторської дисертації: «Основний принцип мелодичної структури гомофонної теми».

В 1931–1967 роках викладав в Московській консерваторії (з 1939 професор), у 1936–1941 завідувач кафедри теорії музики.

Вітчим філолога О. К. Жовківського.

Науковий внесок

Перу Л. А. Мазеля належать музикознавчі роботи в галузі дослідження музичних стилів, музичних форм, музичного синтаксису, гармонії, мелодики, ритміки, музичної естетики, методології музичного аналізу.

Специфіка його досліджень у комплексному аналізі, історико-стилістичному й естетичному розгляді цілісної структури музичного твору (метод «цілісного аналізу»), який дозволяв розшифровувати суто музичні знакові системи в їх філософсько-естетичної конкретності й узагальненості.

Л. А. Мазель є автором «теорії виразних можливостей»; він ввів у музикознавство поняття «художнє відкриття» та «теми першого та другого роду».

Своїми методологічними розробками Мазель домігся зближення музичної теорії з естетикою, збагативши тим самим музичну науку новими філософськими підходами та відкриттями.

Серед учнів

Г. А. Балтер

Основні праці
  • Очерки по истории теоретич. музыкознания, в. 1-2, М., 1934-39 (совм. с И. Я. Рыжкиным)
  • О мелодии, М., 1952
  • Строение музыкальных произведений. М., 1960.
  • Эстетика и анализ // Советская музыка. 1966. № 12
  • Анализ музыкальных произведений (совм. с В. А. Цуккерманом). М., 1967.
  • Проблемы классической гармонии. М., 1972.
  • Вопросы анализа музыки. М., 1978.
  • О природе и средствах музыки, М., 1983.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.