Танєєв Сергій Іванович

Сергій Іванович Танєєв (рос. Сергей Иванович Танеев; 13 (25 листопада) 1856, Владимир — 6 (19 червня) 1915, Дюдьково) — російський композитор, піаніст, педагог, вчений, громадський діяч.

Танєєв Сергій Іванович
Основна інформація
Дата народження 13 (25) листопада 1856[1]
Місце народження Владимир, Російська імперія[2][3][1]
Дата смерті 6 (19) червня 1915[1] (58 років)
Місце смерті Дютьково[4][1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія
Віросповідання православна церква
Професії classical composer, музикознавець, музичний педагог, теоретик музики, викладач університету, піаніст, письменник
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Вчителі Чайковський Петро Ілліч і Рубінштейн Микола Григорович
Відомі учні Скрябін Олександр Миколайович, Альтшулер Модест Ісакович, Глієр Рейнгольд Моріцевич, Зілоті Олександр Ілліч, Рахманінов Сергій Васильович, Feodor Koenemannd[5], Бакалейников Микола Романович, Глуховцев Олексій Степанович, Задерацький Всеволод Петрович, Пауль Юон, Метнер Микола Карлович і Корещенко Арсеній Миколайович
Жанри опера і симфонія
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Біографія

1875 року закінчив Московську консерваторію у Миколи Рубінштейна (фортепіано) і Петра Чайковського (композиція). Виступав у концертах як піаніст-соліст й ансамбліст. Перший виконавець багатьох фортепіанних творів Чайковського, виконавець власних творів. З 1878 по 1905 роки працював у Московській консерваторії (з 1881 професор), де вів класи гармонії, інструментування, фортепіано, композиції, поліфонії, музичної форми, в 1885—1889 директор.

1905 року залишив консерваторію в знак протесту проти консервативних методів керівництва. Продовжував займатися з учнями приватно. Був одним із засновників і педагогів Народної консерваторії (1906), брав участь у роботі Пречистинських курсів для робітників, вивчав музичний фольклор.

Переконаний послідовник класики (у його музиці знайшли втілення традиції Михайла Глінки, Петра Чайковського, а також Йоганна Себастьяна Баха, Людвіга ван Бетховена), Танєєв передбачив багато тенденцій музичного мистецтва XX століття. Його творчість відзначена глибиною й шляхетністю задумів, високою етичністю й філософською спрямованістю, стриманістю висловлення, майстерністю тематичного й поліфонічного розвитку. У своїх творах він тяжів до морально-філософської проблематики. Така, наприклад, його єдина опера «Орестея» (за Есхілом, 1894) — зразок втілення античного сюжету в російській музиці. Його камерно-інструментальні твори (тріо, квартети, квінтети) належать до найкращих зразків цього жанру в російській музиці. Один із творців лірико-філософської кантати в російській музиці («Іоанн Дамаскін», «По прочитанні псалма»). Відродив популярний у російській музиці XVII—XVIII ст. жанр хору a cappella (автор понад 40 хорів). В інструментальній музиці особливе значення надавав інтонаційній єдності циклу, монотематизму (4-а симфонія, камерно-інструментальні ансамблі).

Книга С. І. Танєєва з дарчим надписом автора

Створив унікальну працю — «Рухомий контрапункт строгого письма» («Подвижной контрапункт строгого письма») (1889—1906) і його продовження — «Вчення про канон» («Учение о каноне») (кінець 1890-х рр.-1915).

Як педагог, Танєєв домагався підняття професійного рівня музичної освіти в Росії, боровся за високий рівень музично-теоретичної підготовки студентів консерваторії всіх спеціальностей. Створив композиторську школу, виховав багатьох музикознавців, диригентів, піаністів (продовжуючи фортепіанні традиції Миколи Рубінштейна). Серед учнів: Сергій Рахманінов, Олександр Скрябін, Микола Метнер, Рейнгольд Глієр, Костянтин Ігумнов, Г. Е. Конюс, Б. Л. Яворський, Павло Гайда.

Твори
  • Опера «Орестея» (1-я постановка — 1895, Петербург)
  • Кантати «Іоанн Дамаскин», «По прочитанні псалма» й ін.
  • 4 симфонії (1874—1898), увертюри, концерт для фортепіано з оркестром
  • Камерно-інструментальні ансамблі (20) — тріо (в тому числі фортепіанне, 1908), струнні квартети, квінтети (в тому числі фортепіанний, 1911)
  • Для фортепіано — Прелюдія й фуга й ін.
  • Хори a cappella («Восход солнца», «Посмотри какая мгла», «Развалину башни» та ін.)
  • Камерно-вокальні ансамблі з фортепіано й a cappella
  • 55 романсів

Примітки
  1. Большая российская энциклопедия — Большая российская энциклопедия, 2004. — ISBN 978-5-85270-320-0
  2. Танеев Сергей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Г. Риман Танеев // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1246–1247.
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Г. Риман Кёнеман // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 618.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.