Катунь
Кату́нь (рос. Кату́нь) — основна водна артерія Республіки Алтай. Катунь (катун) в перекладі з древнетюркської означає «жінка».
| Катунь | |
|---|---|
 | |
 | |
| 49°44′54″ пн. ш. 86°33′55″ сх. д. | |
| Витік | льодовик Геблера |
| • координати | 49°44′54″ пн. ш. 86°33′55″ сх. д. |
| Гирло | злиття з Бією, витік Обі |
| • координати | 52°25′50″ пн. ш. 84°59′00″ сх. д. |
| Басейн | Об→Карське море→Північний Льодовитий океан |
| Країни: |
 Росія |
| Регіон | Республіка Алтай |
| Довжина | 688 км |
| Площа басейну: | 60 900 км² |
| Середньорічний стік | 626 кубічний метр за секунду |
| Притоки: | Іша (права) |
| Ідентифікатори і посилання | |
| код ДВР Росії | 13010100312115100003045 |
| GeoNames | 1504192 |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Географія
Катунь, зливаючись з Бією, за 19 км на північний захід від Бійська утворює річку Об, одну з найбільших в Сибіру.
Довжина її водостоку становить 688 км; площа водозбору 60,9 тис. км².
Катунь має 254 притоки загальною довжиною 708 км.
У басейні Катуні налічується понад 800 льодовиків загальною площею 625 тис. км², тому льодовикове живлення Катуні грає істотну роль. Середня річна витрата води становить 600—700 м³/с.
Катунь бере початок на південному схилі Катунського хребта у р. Бєлухи у льодовика Геблера.
По загальному характеру долини, Катунь ділиться на три ділянки: верхня Катунь, від витоків до річки Кокса, довжиною 210 км, середня Катунь від гирла Кокси до річки Сумульта довжиною 200 км, нижня Катунь довжиною 280 км, від Сумульти до злиття з Бією.
На верхній ділянці Катунь огинає Катунський хребет з південного і західного боків і володіє найбільшими ухилами із загальним падінням до 1000 м. На цій ділянці Катунь приймає безліч приток із південного і західного схилів Катунського хребта, а також Ліствяги і Халзуна. Ліси тут представлені чорновою тайгою.
Середня Катунь, від річки Кокси до річки Сумульти, проходить в області високих гірських хребтів. Загальне падіння на цій ділянці — близько 400 метрів. Тут річка приймає найголовніші притоки з льодовиковим живленням: Мульта, Кураган, Аккем, Кучерла, Аргут і Чуя. Нижче селища Тюнгур до річки Аргут Катунь тече в порожистій ущелині. Від Аргута до річки Чуї і декілька нижче, вона протікає серед високих терас і бомов. За складом лісової рослинності на середній ділянці Катуні домінує модрина.
Нижня Катунь, від річки Сумульти до гирла розташовується в області середньогір'я і низькогір'я. Загальне падіння річки близько 400 м. Переважаючий характер долини — все ширший розвиток терас. З приток на цій ділянці найзначнішими є річки Чемал і Сема. Схили долини зайняті переважно модриною. Починаючи від гирла Сумульти з'являється сосна.
Нижче села Майми Катунь набуває характеру степової річки. Загальне падіння від витоку до гирла — 2000 м, чим і визначається велика швидкість течії — 5—6 м/сек.
Геологічна будова долини Катуні вельми різноманітно як по складу, так і часу утвору — від найстародавніших протерозойських порід до сучасних. Домінують сланці, граніти, вапняки, мармурозовані вапняки.
Вода Катуні відноситься до гідрокарбонатного класу кальцієво-магнієвої групи. Перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК) з важких металах не спостерігається. Виняток становить ртуть. За іонами ртуті максимальне перевищення становить 3 ГДК і спостерігається в паводковий період, коли іони ртуті транспортуються по схилу річки суспендованими частинками. Присутність ртуті у воді Катуні пояснюється тим, що до басейну річки Катунь примикають Курайська і Сарасінська ртутно-рудні зони, складаючи досить значний відсоток площі його водозбору.
Річка Катунь володіє потужністю 4 млн кВт із можливим виробленням електроенергії близько 31 млрд кВт·г на рік. Сплавна. По долині Катуні на значному протязі йде Чуйський тракт.
Див. також
Посилання
- Річка Катунь // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- Річка Катунь / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)