Кафедра прикладної фізики та фізики плазми ХНУ

Викладання фізики плазми в Харківському університеті почалося академіком К. Д. Синельниковим 1957 року, а від 1958 року університет почав неофіційно випускати спеціалістів з фізики плазми.

Офіційно кафедра фізики плазми була створена 25 травня 1962 року. 26 травня 1962 року на спільному засіданні кафедри прискорювачів і щойно створеної кафедри фізики плазми відповідно до наказу ректора ХДУ В. Ф. Лаврушина було визначено склад співробітників нової кафедри. Завідувачем кафедри став Кирило Дмитрович Синельников. На цьому ж засіданні було затверджено перелік лабораторій, що увійшли до кафедри фізики плазми: лабораторії фізики плазми, електронної оптики, електроніки надвисоких частот, газового розряду.

На час створення кафедри фізика плазми щойно почала бурхливий розвиток у зв'язку з виникненням ідеї керованого термоядерного синтезу, і змінювалась настільки швидко, що викладачам кафедри доводилося розроблювати нові курси та самостійно створювати підручники, щоб встигнути за розвитком науки. В кінці 1962 — на початку 1963 років на кафедрі фізики плазми були затверджені програми курсів лекцій і лабораторних практикумів. Було вирішено проводити підготовку студентів за двома спеціалізаціями — «Фізика плазми» та «Плазмова електроніка». «Лекції з фізики плазми» Синельникова та Руткевича стали одним з перших в СРСР підручників з фізики плазми. Величезну роль у становленні кафедри відігравав плазмовий відділ ХФТІ: він передав кафедрі багато експериментального устаткування для обладнання лабораторій, проводив спільні наукові дослідження з кафедрою, багато співробітників плазмового відділу ХФТІ викладали на кафедрі фізики плазми. Одночасно ХФТІ був (і лишається) основним місцем працевлаштування випускників кафедри.

Після смерті академіка Синельникова у 1966 році, кафедру очолив його учень Володимир Тарасович Толок, але на початку 1971 року він мусив покинути кафедру через появу заборони на сумісництво посад. 3 роки обов'язки завідувача виконував Віктор Вікторович Ангелейко, потім посаду завідувача посів Володимир Іванович Муратов.

Влітку 1969 року фізико-технічний факультет переїхав в новий корпус в селищі П'ятихатки, що надало кафедрі можливості для розширення, але водночас створило значні труднощі з переобладнання лабораторій на новому місці.

29 вересня 1979 року на кафедрі фізики плазми була організована Галузева науково-дослідна лабораторія діагностики плазменно-технологічних процесів. 1993 року на її базі була створена кафедра фізичних технологій, яка відокремилася від кафедри фізики плазми (зараз у складі кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій). 1988 року на кафедрі була створена лабораторія вакуумно-плазмової технології, 1990 — науково-дослідна лабораторія «Фізика плазмових процесів», 1992 — Науковий фізико-технологічний центр[1].

Кафедра загальної та прикладної фізики була створена 1969 року. Саме тоді фізико-технічний факультет переїжджав з головного корпусу університету в новий щойно збудований корпус в селищі П'ятихатки, і тепер потребував власної кафедри для викладання курсів загальної фізики, електроніки та інженерної графіки.

Спочатку кафедрою завідував Василій Тимофійович Грицина, потім Анатолій Миколайович Кондратенко, а з 1991 по 1996 рік — Володимир Ілліч Лапшин[2]. 1996 року Лапшин перейшов на посаду генерального директора ХФТІ, а завідувачем кафедри став Ігор Олександрович Гірка. 1996 року на посаду повернувся В. І. Лапшин, а 2006 року — знову І. О. Гірка[3].

1 вересня 2012 року кафедри фізики плазми й загальної та прикладної фізики були об'єднані в кафедру прикладної фізики та фізики плазми. Завідувачем кафедри став завідувач кафедри загальної та прикладної фізики Ігор Олександрович Гірка[2].

• Азарєнков Микола Олексійович
• Бакай Олександр Степанович
• Синельников Кирило Дмитрович
• Файнберг Яків Борисович

• Боровик Євген Станіславович
• Карнаухов Іван Михайлович
• Толок Володимир Тарасович
• Солошенко Ігор Олександрович
• Степанов Костянтин Миколайович
• Гірка Ігор Олександрович
• Гаркуша Ігор Євгенійович

• 1979 — Муратов Володимир Іванович, Філіпенко Владислав Юхимович, за цикл робіт «Просвітлення плазмових хвильових бар'єрів внаслідок лінійних кінетичних ефектів».
• 2005 — Михайленко Володимир Степанович, «За колективні механізми нагріву та перенесення плазми в тороїдальних магнітних пастках»