Прикладна фізика

Прикладна фізика — комплекс наукових дисциплін, розділів і напрямів фізики, які мають своєю метою розв'язання фізичних проблем для конкретних технологічних і практичних застосувань. Їх найважливішою характеристикою є те, що конкретне фізичне явище розглядається не заради вивчення, а в контексті технічних і міждисциплінарних проблем. «Прикладна» фізика відрізняється від «чистої», яка концентрує свою увагу на фундаментальних дослідженнях. Прикладна фізика базується на відкриттях, зроблених під час фундаментальних досліджень, і зосереджується на вирішенні проблем, що стоять перед технологами, з тим, щоб найбільш ефективно використовувати ці відкриття на практиці[1]. Іншими словами, прикладна фізика сягає корінням у основоположні істини і основні поняття фізичної науки, але пов'язана з використанням цих наукових принципів у практичних пристроях і системах. Прикладні фізики можуть бути зацікавлені також у вирішенні проблем для наукових досліджень. Наприклад, люди, що працюють в галузі фізики прискорювачів, вдосконалюють їх для проведення досліджень в галузі будови матерії.

Експеримент з використанням аргонового лазера
Комп'ютерне моделювання повернення «Спейс Шаттл»
Томографічне зображення голови

Галузі досліджень

Відомі наукові центри

Примітки
  1. Факультет прикладной физики Стэнфордского университета(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.