Качин (штат)

Штат Качин (Jingphaw Mungdan) — найпівнічніший штат (національний округ) М'янми. Межує з Китаєм, бірманським штатом Шан і округом (областю) Сікайн і з Індією. Знаходиться між широтами 23° 27' і 28° 25' пн.ш., і довготами 96° 0' і 98° 44' східної довготи Адміністративний центр — місто М'їчина. Значним є також місто Бамо.

Качин

бірм. ကချင်ပြည်နယ်
(kahkyang pranynai)
качин: Jingphaw Mungdaw

Прапор
Адм. центр М'їчина
Країна М'янма
Регіон Північно-західний
Межує з: сусідні адмінодиниці
Аруначал-Прадеш, Шан, Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Юньнань, Сікайн ?
Районів 18
Населення
 - повне 1 689 654
 - густота 19
Площа
 - повна 89 041 км²
Висота
 - максимальна 5881 м
(Кхакаборазі)
 - мінімальна 275 м
Часовий пояс UTC+6:30
Дата заснування 1948
Вебсайт myanmar.com/Ministry/Moha/Kachin.pdf
Код ISO 3166-2 MM-11
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Качин

Населення — 1 509 351 мешканець.

Щільність населення — 16,95 чол./км².

Географія

В Качині знаходиться найвища гора М'янми Хкакаборазі висотою 5881 м,[1] належить до південного краю Гімалаїв. В Качині знаходиться і найбільше озеро М'янми — Індоджі.

Історія

12 лютого 1947 року уряд Бірми на чолі з Аунг Саном досяг Панлонгської угоди з народами територій Шан, Качин і Чин, за якими визначалася повна автономія. В 1948 році була утворена держава Качин на основі округів британської Бірми Бхамо і М'їчина, до яких приєднувався великий північний округ Путао. Проведено було розмежування з шанами і бірманцями. Північний кордон з Китаєм не був визначений, і в 1960-ті роки китайці заявили, що весь штат є китайською територією, посилаючись на історичні зв'язки і видобуток нефриту в XVIII столітті.

Спочатку Качинські війська відігравали важливу роль у формуваннях генерала Не Віна. Але після перевороту 1962 року качини створили свою Армію Незалежності Качину (KIA) під керівництвом Організації Незалежності Качину (KIO). Фактично з середини 1960-х років аж до 1994 року Качин був незалежний по всій території окрім великих міст і залізничного коридору. Економіка країни трималася на контрабандній торгівлі, торгівлі нефритом з Китаєм і виробництві наркотиків — опіуму та марихуани. В 1994 році урядові війська змогли в результаті атаки відбити у KIO родовище нефриту. Після цього було підписано мирну угоду, що дозволяє KIO контролювати більшу частину території штату під егідою бірманських військових. Незважаючи на припинення вогню, деякі угруповання з KIO і KIA не визнали мирної угоди, і ситуація залишилася нестабільною.

Зараз партія KIO вирішила сприяти центральному уряду і брати участь у виборах, вважаючи це кращою альтернативою, ніж нескінченна війна.

Адміністративний поділ

Штат Качин ділиться на 18 районів:[2]

  1. Бхамо (Bhamo)
  2. Чипві (Chipwi)
  3. Хпакан (Hpakan)
  4. Інянгіянг (Injangyang)
  5. Каунглангхпу (Kawnglanghpu)
  6. Мачанбау (Machanbaw)
  7. Мансі (Mansi)
  8. Мотаунг (Motaung)
  9. Мохніїн (Mohnyin)
  10. Момаук (Momauk)
  11. М'їчина (Myitkyina)
  12. Ногмунг (Nogmung)
  13. Путао (Puta-O)
  14. Швегу (Shwegu)
  15. Схумпаябум (Sumprabum)
  16. Танаї (Tanai)
  17. Тсавлав (Tsawlaw)
  18. Ваїнгмау (Waingmaw)

Населення

Більшість з півтора мільйона населення складають качини, яких називають також цзінпо. Всього в штаті є 13 етнічних груп, у тому числі — бірманці, раванг, лису, цзайва, лаші, мару, яйвін, лонгво і шани. За офіційною статистикою буддисти складають 57,8 %, християни — 36,4 %. Основною мовою є качинська, писемність якої базується на латинському алфавіті[3].

Економіка

Жителі штату зайняті переважно сільським господарством (вирощування рису, цукрової тростини). Ведеться видобуток золота і нефриту.

Див. також

Примітки
  1. Атлас світу. Роскартография, 2010. ISBN 978-5-85120-295-7
  2. Myanmar States / Divisions and Townships. Myanmar Information Management Unit. December 2007.
  3. [недоступне посилання]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.