Квадрига святого Марка

Тріумфальна квадрига або Коні святого Марка (італ. Cavalli di San Marco) — чотири бронзові кінні статуї, спершу частина скульптурної композиції, що зображала квадригу (колісницю для перегонів з чотирма кіньми в упряжці), які були доставлені до Венеції і встановлені на фасаді собору Святого Марка після розграбування Константинополя у 1204 році.

Квадрига святого Марка

45°26′04″ пн. ш. 12°20′21″ сх. д.
Країна  Італія
Тип скульптурна групаd
Висота 238 см
Матеріал бронза
Дата заснування 100-ті
Квадрига святого Марка
Квадрига святого Марка (Італія)
 Медіафайли у Вікісховищі
Копія коней святого Марка
Оригінал коней в музеї

Походження

Скульптури відносяться до пізньої античності і приписуються грецькому скульпторові IV ст. до н. е. Лісіппу, але ця версія не є широко визнаною. Хоча статуї називають бронзовими, аналіз показує, що вони містять принаймні 96,67 % міді[1], тому вони мають розглядатися як мідь з домішками, а не бронза. Високий вміст олова підвищив температуру лиття до 1200–1300 °C[2]. Мідь високої чистоти була обрана, щоб якнайкраще виконати ртутне позолочення[3]. Враховуючи сучасні знання про давні технології, цей метод виробництва говорить про римське, а не елліністичне походження[4].

Історія

Відомо, що коні разом з квадригою, з якою вони були зображені, впродовж тривалого часу були виставлені на іподромі Константинополя. Можливо саме вони згадані у візантійському тексті VIII чи IX століття Parastaseis syntomoi chronikai як «чотири позолочених коня, що височать над іподромом», що «привезені з острова Хіос за Феодосія II»[5]. Вони все ще були там у 1204 році, коли під час Четвертого хрестового походу при розграбуванні Константинополя стали трофеями венеціанців. Невдовзі після походу дож Енріко Дандоло переправив коней у Венецію, де у 1254 році вони були встановлені на лоджії фасаду базиліки Святого Марка. Першим поставив питання про походження скульптур Петрарка, який писав про них[6][7]:

Гарцюють четверо прекрасних позолочених коней з бронзи, котрим стародавній художник надав таку схожість з живими, що, здається, ти чуєш їхній тупіт й іржання…[8]

У 1797 році за вказівкою Наполеона коней зняли з базиліки і відвезли в Париж, де вони увінчали Тріумфальну арку на площі Каррузель разом з квадригою.

Поверненню коней до Італії сприяв Антоніо Канова[6]. У 1815 році їх доставив до Венеції капітан Думареск (Captain Dumaresq). Він брав участь у битві при Ватерлоо і, коли прибув з союзними військами у Париж, був обраний імператором Австрії, щоб зняти коней з Тріумфальної арки і повернути на своє місце до базиліки Святого Марка. За майстерність, з якою була виконана ця робота, імператор подарував йому золоту табакерку з його ініціалами, викладеними алмазами на кришці[9].

На початку 1980-х через постійне пошкодження від зростаючого забруднення повітря було прийняте рішення заміни коней на фасаді собору їх точними копіями. З того часу оригінали виставляються тільки всередині базиліки.

Примітки
  1. Anon 1979 The Horses of San Marco Thames and Hudson an English translation of a 1977 Venetian city government publication, p. 191
  2. Anon 1979, p. 199
  3. Anon 1979, p. 185
  4. Anon 1979, Chapter: W.A.Oddy et al. «The gilding of bronze statues in the Greek and Roman world»
  5. Parastaseis syntomoi chronikai, ch. 84. Th.
  6. The Quadriga of St. Mark's. Basilica di San Marco. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 7 жовтня 2012.
  7. Petrarch, Rerum senilium, V., noted by Roberto Weiss, The Renaissance Discovery of Classical Antiquity (Oxford: Blackwell) 1973:35.
  8. Василь Зілгалов. Перекинута «Квадрига». Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 7 жовтня 2012.
  9. A History of The Boissier-Scobell Families" by Henry Boissier, 1933 page 7.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.