Квасновський Василь Петрович

Василь Петрович Квасновський народився 27 лютого 1940 року в с. Нежухові Стрийського району Львівської області (нині Україна).

Закінчив Стрийське ПТУ (1957) і технікум механізації (1962, нині коледж) в м. Стрию Львівської області, Львівський політехнічний інститут (1975, нині національний університет «Львівська політехніка»).

Від 1965 — на Тернопільщині: інженер у колгоспах Теребовлянського та Тернопільського районів, спеціаліст облсільгосптехніки й облагропрому, 1-й заступник начальника обласного управління сільського господарсвта і продовольства, голова Підволочиської районної державної адміністрації, радник голови Тернопільської обласної державної адміністрації.

У 1990—1993 — голова Тернопільської крайової організації Народного руху України.

З 2001 року був головою Тернопільської обласної організації Народної партії вкладників та соціального захисту[1]. На Парламентських виборах 2002 року балотувався від цієї партії[2].

Автор книг

• «Влада» (1992),
• «У вогні» (1993),
• «Жорна долі» (1995),
• «Ренегати України» (2001),
• «Кремлівські мойри» (2003),
• «Пробудження» (2004),
• «Пробудження 1990—1992» (2012),
• «Світанок слави і тавро бездержавності» (2013),
• «Підступи близнюків — сіонізму і комунізму» (2013).

22 січня на сайті Президента був розміщений указ № 10/2017 від 21 січня 2017, яким В.Квасновський серед інших нагороджувався орденом Свободи за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю.

25 січня головний рабин України і Києва Азман Моше Реувен звернувся до президента Порошенко з проханням переглянути указ про нагородження Квасновського. Він звинуватив поета в антисемітизмі, «книги якого просякнуті ненавистю до євреїв».[3] 26 січня Адміністрація президента України заявила, що розміщення на сайті Президента «чернової» не остаточної редакції указу щодо нагородження орденом Свободи поета Василя Квасновского — результат технічної помилки. В уточненому Указі № 10/2017 від 21 січня 2017 року, розміщеному на сайті президента, інформація про нагородження поета відсутня.[4]

• Ониськів М., Уніят В. Квасновський Василь Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 59. — ISBN 966-528-199-2.