Квол

Етимологія

Слово "dasyurus" утворене грецькими словами "dasys" — "волохатий" і "oura" — "хвіст".[1] Слово "квол", (англ. quoll) походить з мови Ґууґу Їмісір (англ. Guugu Yimithirr), мови одного з корінних австралійських народів теперішнього далекого північного Квінсленду[2].

Морфологія

Морфометрія. Dasyurus albopunctatus і Dasyurus hallucatus, два найменші види, мають довжину голови й тіла: 240—350 мм, довжину хвоста: 210—310 мм, Dasyurus spartacus має довжину голови й тіла: 305—380 мм, довжину хвоста: 240—285 мм, Dasyurus viverrinus має довжину голови й тіла: 350—450 мм, довжину хвоста: 210—300 мм, Dasyurus geoffroii має довжину голови й тіла: 290—650 мм, довжину хвоста: 270—350 мм і Dasyurus maculatus, найбільший вид, має довжину голови й тіла: 400—760 мм, довжину хвоста: 350—560 мм, вага D. viverrinus для самців: 850—1550 грамів, для самиць: 600—1030 грамів, вага D. maculatus близько 2—3 кг.

Опис. Верхні частини тіла частіше сіруваті, чи від оливково-коричневого до темно-рудо-коричневого. Тільки в D. maculatus плями зазвичай добре проявляються на хвості. У D. geoffroii лице блідіше й сіріше ніж верхні частини тіла, плями поширюються на голову, а дистальна половина хвоста чорна. У D. hallucatus і D. albopunctatus кінчик і внутрішня вентральна частини хвоста темно-коричневі чи чорні. У D. spartacus колір тіла від насичено бронзового до рудувато-коричневого з малими білими плямами, а хвіст чорний, без плям. У всіх видів нижні частини тіла блідіші ніж спина, зазвичай жовтуваті чи білі. Хутро зазвичай коротке, будучи м'яким і товстим у D. geoffroii та D. viverrinus і грубим з малим підшерстям у D. hallucatus та D. albopunctatus.
D. viverrinus відрізняється від інших видів відсутністю першого пальця на задніх лапах. Подушечки на підошвах гранульовані у D. viverrinus та D. geoffroii й смугасті в інших видів.[3]

Середовище проживання, поведінка

D. maculatus живе у густих вологих лісах, D. viverrinus у сухіших лісах і відкритих місцевостях, D. geoffroii в саванах, D. hallucatus в рідколіссях та гористих місцевостях, D. spartacus в низинних саванах. Верхня межа проживання 3500 м над рівнем моря для D. albopunctatus у Новій Гвінеї. Усі види нічні, але деяких трапляється побачити вдень. Усі види наземні, хоча вправно вилазять на перешкоди. Вдень знаходять прихисток в нагромадженнях каменів, порожнинах дерев, D. hallucatus навіть використовує будівлі, D. geoffroii риє нори до 1 метру під землею. Раціон менших видів містить велику частку комах, тоді як D. maculatus може вполювати таку велику жертву як валабі (Thylogale).[3]

Систематика

Рід включає 6 сучасних видів, поширених в Австралії та на островах Тасманія і Нова Гвінея:

Джерела
  1. Menna E. Jones, Robert K. Rose, and Scott Burnett Dasyurus maculatus / Mammalian Species (2001), No. 676, pp. 1–9
  2. R. M. W. Dixon. Australian Aboriginal Words. — Oxford University Press, 2006. — С. 60. — ISBN 0195540735. (англ.)
  3. Ronald M. Nowak. Walker's marsupials of the world. — JHU Press, 2005. — С. 112. — ISBN 0801882222.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.