Келенкен
Келенкен — рід вимерлих гігантських нелітаючих хижих птахів родини фороракосів.[1]
? † Келенкен | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Kelenken guillermoi Bertelli et al., 2007 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Зовнішній вигляд і середовище проживання
Жили в середньому міоцені близько 15 млн років тому. Келенкени мешкали на території сучасної Патагонії (Аргентина)[2] разом з аргентавісами. Потім вони переселилися в Північну Америку, там вони конкурували з вовками і шаблезубими тиграми.
Має витягнутий череп, 71 см в довжину, включаючи дзьоб довжиною 45,7 см. Це найбільша голова серед відомих птахів. Цівка довжиною близько 45 см.[3]
Келенкен був одним з найбільших серед відомих птахів за весь час, досягаючи 2,28 м в довжину і до 3 метрів у висоту, а також масою близько 230 кг.
Харчування
Не зовсім ясно, як келенкен захоплював і вбивав свою здобич. Як великий нелітаючий хижак, він судячи з усього, переслідував свою здобич і вбивав її декількома ударами масивного дзьоба. Іншою можливістю є захоплення здобичі за виступаючу частину тіла і енергійне струшування її з наступним розриванням на шматки. Також можливо, що келенкен був падальником, поїдаючи залишки здобичі інших хижаків, відганяючи конкурентів своїми значними розмірами і виглядом.