Кеолвульф
Кеолвулф (англ. Ceolwulf) — король Нортумбрії у 729-737 роках, католицький святий (вшановується 15 січня). В літературі також іменується як святий Кеолвульф (як католицький святий), Кеолвульф Ліндісфарнський (у релігійній літературі як настоятель Ліндісфарнського монастиря) або Кеолвульф Нортумбрійський (в історичній літературі як король Нортумбрії).
| Кеолвульф англ. Ceolwulf | |
|---|---|
| Король Нортумбрії | |
| 9 травня 729 — 737 | |
| Попередник | Осрік |
| Наступник | Едберт |
| Народився |
695 |
| Помер |
15 січня 765 Ліндісфарн, Англія |
| Відомий як | суверен, чернець |
| Династія Ідінги | |
| Батько | Кутвін |
| Релігія | християнство |
Біографія
Кеолвульф належав до однієї з гілок династії Ідінгів. Його батьком був Кутвін з роду Оггі, один з синів короля Берніції Іди, братом — Коенред, а далеким родичем — Осрік (король Нортумбрії).
За словами Вільяма Мальмсберійського, незадовго до своєї смерті Осрік, в якого не було дітей, прийняв рішення на користь Кеолвульфа, обравши того своїм спадкоємцем. Восени 731 року Кеолвульфа відсторонили від влади і насильно постригли в ченці, але незабаром йому вдалося повернути собі трон. Подробиці спроби державного перевороту до сих пір невідомі.
У 737 році він знову, на цей раз добровільно, пішов у Ліндісфарнський монастир, де прожив решту життя і помер 15 січня 765 року. Був похований поруч зі святителем Кутбертом. Згодом після молитов на його могилі стали відбуватися дива. Кеолвульфа визнали святим. У 830 році його рештки разом з мощами святого Кутберта були перенесені з Ліндісфарна в Дарем. Спадкоємцем Кеолвульфа став його двоюрідний брат Едберт.
Посилання
- Bede (1994). У McClure, Judith; Collins, Roger. The Ecclesiastical History of the English People. Oxford World Classics. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-953723-2.
- Fraser, James E. (2009). From Caledonia to Pictland: Scotland to 795. New Edinburgh History of Scotland I. Edinburgh University Press. ISBN 978-0-7486-1232-1.
- Higham, N. J. (1993). The Kingdom of Northumbria AD 350–1100. Stroud: Sutton. ISBN 0-86299-730-5.
- Higham, N. J. (2006). (Re-)Reading Bede: The Ecclesiastical History in context. Abingdon: Routledge. ISBN 0-415-35368-8.
- Kirby, D. P. (1991). The Earliest English Kings. London: Unwin Hyman. ISBN 0-04-445691-3.
- Marsden, J. (1992). Northanhymbre Saga: The History of the Anglo-Saxon Kings of Northumbria. London: Cathie. ISBN 1-85626-055-0.
- Yorke, Barbara (1990). Kings and Kingdoms in Early Anglo-Saxon England. London: Seaby. ISBN 1-85264-027-8.
- Yorke, Barbara (2006). The Conversion of Britain: Religion, Politics and Society in Britain c. 600–800. London: Longman. ISBN 0-582-77292-3.