Керча Ігор Юрійович
Ігор Юрійович Керча (20 лютого 1943, с. Горонда, нині Мукачівського р-ну Закарпатської обл.) — карпаторусинський письменник, перекладач, лексикограф, громадсько-культурний діяч. Один із кодифікаторів русинської мови.
| Керча Ігор Юрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
20 лютого 1943 (78 років) Горонда, Мукачівський район, Закарпатська область, Україна | |||
| Діяльність | письменник | |||
|
| ||||
Біографія
Син Ю.-І. Керчі. Закінчив фізично-математичний факультет Ужгородського державного університету[1] (1965), Київський інженерно-будівельний інститут (1973). Працював в Ужгороді на механічному заводі (1967–95), в АТ «Геліос» (1995–98).
Уклав двотомний «Словник русинсько-руськый» (Ужгород, 2007) та «Словник русько-русинський» (2012)[2]. Автор праць:
- І. Керча, Василь Сочка-Боржавин. «Русинськый язык», Ужгород, 1992.
- Михайло Алмашій, Ігор Керча, Василь Молнар, Степан Попович. Материнськый язык: писемниця русинського языка — Мукачово: Общество им. Александра Духновича, 1999. — 98 с.,
- «Утцюзнина, читанка про недїльні школы» (Будапешт, 2001; Ужгород, 2002),
- «Матяш, король Русинув» (Ужгород, 2001).
У перекладі на русинську мову видав збірки віршів:
- з угорської
- «Убрані поезії» Ш. Петефі (1998, Ужгород),
- «Наші добрі Русины» Д. Крудія (2002, Ужгород);
- із чеської
- «Смутні очі Анцї Караджічової» І. Ольбрахта (2001, Ужгород),
- «Земля, Европов зохабена» Я. Затлоукала (2002, Ужгород);
- для дітей
- «Бетярськый букварь» (2004, Ужгород).
Друкував власні вірші русинською мовою в закарпатській періодиці. Лауреат «Руської премії» Міжнародного фонду «Ruska cena» (Прага, 2011)[1]. Раніше, 2008 року, цю ж премію отримала його сестра Тамара.
Наразі є головним дописувачем русинської Вікіпедії (rue:Хоснователь:Igor Kercsa).
Примітки
Посилання
- Ужгород. «Руська премія» за 2011 рік вручена Ігорю Керчі (ФОТО) (укр.)
- Г. В. Воронич. Біографія І. Керчи в «Енциклопедії сучасної України»