Керівництво Білоруської РСР

Вище керівництво у Білоруській РСР з моменту її проголошення та до самого Серпневого путчу 1991 року здійснювала Комуністична партія Білорусі у складі КПРС. Вищим органом Компартії Білорусі був Центральний Комітет (ЦК), і Перший секретар ЦК КП Білорусі був фактичним керівником республіки у 1920-1991 роках.

Вищим законодавчим органом Білоруської РСР у 1921–1938 роках був Всебілоруський з'їзд Рад, а у 1938–1991 роках — однопалатна Верховна Рада, депутати якої (окрім виборів 1990 років), після обов'язкового ухвалення керівництвом Компартії Білорусі, обирались на безальтернативній основі на 4 роки (з 1979 — на 5 років). Верховна Рада не була постійно чинним органом, її депутати збирались на сесії тривалістю в кілька днів 2-3 рази на рік. Для ведення повсякденної адміністративної роботи Верховна Рада обирала постійно чинну Президію, яка номінально виконувала функції колективного глави республіки.

Після Серпневого путчу 25 серпня 1991 року діяльність Компартії Білорусі було призупинено й реальне керівництво перейшло до Верховної Ради та її голови. 19 вересня 1991 року Білоруська РСР була перейменована на Республіку Білорусь, а у грудні 1991, після підписання угод про розпуск СРСР, стала незалежною державою.