Кетрін Патерсон

Ке́трін Па́терсон (англ. Katherine Paterson, уроджена Вомелдорф; нар. 31 жовтня 1932, Кіньянь (сучасний Хуай'ань), Китай) — американська письменниця, авторка дитячих та фентезійних творів, лауреатка цілого ряду премій, зокрема, меморіальної премії Астрід Ліндгрен (2006) та премії Г. К. Андерсена (1998).

Кетрін Патерсон
англ. Katherine Paterson
Народилася 31 жовтня 1932(1932-10-31)[1][2][…] (89 років)
Huai'an Districtd, Цзянсу (Китайська республіка)d, Республіка Китай або Tsing Tsiang (China)d
Країна  США[3]
Діяльність письменниця, письменниця-романістка, дитяча письменниця, місіонер
Alma mater Union Presbyterian Seminaryd
Знання мов китайська і англійська[4]
Роки активності 1966 — тепер. час
Magnum opus Міст в Терабітію, The Great Gilly Hopkinsd, Jacob Have I Lovedd, Of Nightingales That Weepd і Rebels of the Heavenly Kingdomd
Нагороди

медаль Джона Ньюбері (1978, 1981)

Премія імені Г. К. Андерсена (1998)

Меморіальна премія імені Астрід Ліндґрен (2006)

Children's Literature Legacy Awardd (2013)

National Ambassador for Young People's Literatured (січень 2010)

Премія імені Г. К. Андерсена (1998)

Жива легенда Бібліотеки Конгресуd (квітень 2000)

Regina Medald (1988)

Newbery Honord (1979)

Q110813485?

IMDb ID 0665505
Сайт terabithia.com

Біографія

Народилася 1932 року в Кіньяні (китайська провінція Цзянсу) в родині місіонера Американської пресвітеріанської церкви. Батько працював директором школи для хлопчиків і сприяв укріпленню церковних громад серед місцевого населення. З початком китайсько-японської війни у 1937 році родина змушена шукати притулку в США, а пізніше в Шанхаї. Батько залишається в Китаї. На час, коли Кетрін виповнилося 18 років, родина змінила місце проживання 15 разів.

Закінчила середню школу в штаті Вірджинія (США) і вступила до Королівського коледжу в Бристолі. Одночасно викладала в шостих класах сільської школи в Вірджинії. Продовжила освіту в Пресвітеріанській школі християнської освіти в Річмонді, де займалася підготовкою жінок до викладацької і місіонерської роботи. Працювала місіонеркою на острові Сікоку (Японія), вивчила японську мову. В США повертається через чотири роки. В 1962 році отримує ступінь магістра релігійної освіти в нью-йоркській Об'єднаній богословській семінарії. Одружується з пастором Джоном Патерсоном із Буфало. Має двох власних і двох прийомних дітей дітей — Джона, Давида, Елізабет По Лін (Гонконг) та Мері Кетрін Нахесапечеа (родом із племені апачі-кіован). Живе в Бері (Вермонт).

Твори для дітей та підлітків
  1. «Знак хризантеми» (The Sign of the Chrysanthemum, 1973)
  2. «Майстер ляльок» (The Master Puppeteer, 1976)
  3. «Міст до Терабітії» (Bridge to Terabithia, 1977)
  4. «Неперевершена Гіллі Хопкінс» (The Great Gilly Hopkins, 1978)
  5. «Якова я возлюбив» (Jacob Have I Loved, 1980)
  6. Of Nightingales That Weep, 1974
  7. Rebels of the Heavenly Kingdom, 1983.
  8. Come Sing, Jimmy Jo, 1985.
  9. Park's Quest, 1988.
  10. Lyddie, 1991.
  11. Template: The Underground RailRoad,1992.
  12. Flip-Flop Girl, 1994.
  13. Jip, His Story, 1996.
  14. Preacher's Boy, 1999.
  15. The Same Stuff as Stars, 2002
  16. Bread and Roses, Too, 2006

Різдвяні історії
  1. Angels & Other Strangers: Family Christmas Stories, 1979.
  2. A Midnight Clear: Twelve Family Stories for the Christmas Season, 1995.
  3. Star of Night: Stories for Christmas, 1980.

Нагороди
  • Медаль Януша Корчака (Польща, 1981);
  • Премія Срібний олівець (Нідерланди, 1981);
  • Гран-прі у сфері дитячої і підліткової літератури (Франція, 1986);
  • Премія Лесенратена, яка присуджується дітьми (Німеччина, 1980);
  • Внесена до Почесного списку Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури (Швейцарія, 1994);
  • Золота медаль Г. Х. Андерсена (1998);
  • Меморіальна премія Астрід Ліндгрен (2006);
  • Лауреатка цілого ряду національних премій (США).

Джерело

Марсен Д. Кетрин Патерсон// Патерсон К. Иакова я возлюбил. — М.: «Центр Нарния», 2007. — С.5-13.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119210606 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. http://web.archive.org/web/20170324042615/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/katherine-paterson
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.