Кивлюк Володимир Семенович

Кивлюк Володимир Семенович (нар. 28 травня 1947(19470528), с.Пахутенці,  Волочиського району Хмельницької області.) — генерал-лейтенант, Почесний прикордонник України (1999). кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри тилового забезпечення інституту забезпечення військ (сил) та інформаційних технологій. Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. За сумлінну та бездоганну службу нагороджений орденами,  медалями і відзнаками, вогнепальною та холодною зброєю.


генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 28 травня 1947(1947-05-28) (74 роки)
с. Пахутенці, Волочиського району Хмельницької області
Національність Українець
Alma Mater

Рязанське вище командне військове автомобільне училище Військова академія тилу і транспорту

Військова академія Генерального штабу Збройних Сил СРСР
Військова служба
Приналежність  СРСР →  Україна
Вид ЗС Збройні сили України
Формування Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Іменна вогнепальна зброя

Життєпис

Народився 28 травня 1947 року в с.Пахутенці,  Волочиського району Хмельницької області.[1] Закінчив Рязанське вище командне військове автомобільне училище у 1968 році; Військову академію тилу і транспорту у 1975 році; Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР  1989 році.[2] В березні 2000 року захистив дисертацію на здобуття вченого звання кандидата економічних наук зі спеціальності підприємство, менеджмент та маркетинг. [3]

Військова служба

З листопада 1968 по вересень 1972 — Начальник контрольно-вимірювальної пускової станції, командир взводу підвезення готових ракет, командир батареї підвезення готових ракет, окремого зенітно-ракетного полку танкової армії, заступник командира автомобільного батальйону під час збирання врожаю, командир окремої автомобільної роти 1-ї танкової армії Білоруського військового округа.

З серпень 1975 по квітень 1979 — Заступник командира полку з тилу.

З квітня 1979 по червень 1983 — Заступник командира дивізії з тилу, Закавказький військовий округ.

З червня 1983 по липень 1987 — Заступник командира дивізії з тилу, група Радянського війська в Німеччині.

З серпня 1989 по липень 1992 — Заступник командира армії. Начальник управління тилу армії. Київський військовий округ. [4]

З липня 1992 по серпень 1993 — Заступник начальника тилу Збройних Сил України.[5]

З серпня 1993 по серпень 1996 — Начальник штабу тилу Збройних Сил України. Перший заступник начальника тилу Збройних Сил України.[5]

У 1995—1996 рр. — виконував завдання на території Югославії в складі миротворчих сил ООН і НАТО.

З серпня 1996 по квітень 2000 — Заступник Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону – командувача Прикордонних військ України з 09.1996 по 06.2000 роки.  Звільнений з посади у зв’язку із організаційно штатними змінами.

З лютого 2002 по червень 2003 — Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Заступник командувача військ цивільної оборони України з матеріально-технічного забезпечення з 06.2000 по 04.2002 роки; з 04.2002 по 05.2003 роки заступник начальника штабу — начальник управління матеріально-технічного забезпечення Сил Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

З червня по вересень 2003 — Тимчасовий виконувач обов'язків начальника планово-аналітичної служби, заступник Головного інспектора Міністерства оборони України.

З вересня 2003 по листопад 2004 — Генерал-інспектор тилового та технічного забезпечення, заступник Головного інспектора Міністерства оборони.

З листопада 2004 — Звільнений в запас у зв’язку скорочення посади.

Педагогічна діяльність

У травні-липні 2005 — Доцент кафедри тилового забезпечення Національної академії оборони України.

З липня 2005 по серпень 2007 — Професор кафедри тилового забезпечення Національної академії оборони України.

З вересня 2007 по лютий 2010 — Професор кафедри логістики Національної академії оборони України.

З березня 2010 по вересень 2019 — Професор кафедри тилового забезпечення інституту оперативного забезпечення та логістики Національної академії оборони України імені Івана Черняховского.

З вересня 2019 року — Професор кафедри тилового забезпечення інституту забезпечення військ (сил) та інформаційних технологій.

Автор наукових праць
  • Вчене звання: кандидат економічних наук, тема дисертації «Формування політики і стратегії функціонування систем основних видів забезпечення оборонного комплексу України: Дис. канд. екон. наук: 08.06.02 / Київський міжнародний ун-т цивільної авіації. - К., 1999. - 185л. - Бібліогр.: л. 178-185. [3][6]
  • Наукові звання:  старший науковий співробітник за спеціальністю 20.01.01.- воєнне мистецтво, Доцент кафедри тилового забезпечення.

Сім'я
  • Дружина — Олена Іванівна
  • Двоє синів — Олег та Володимир.

Див. також

Примітки
  1. Волочиська районна рада. volorada.gov.ua. Процитовано 14 квітня 2020.
  2. Хто є хто в Україні. К.: К.І.С. 1999.
  3. Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций
  4. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/769-92-р Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 14 квітня 2020.
  5. Постанова КМ №1067 от 28.12.1995, Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць. search.ligazakon.ua. Процитовано 14 квітня 2020.
  6. www.lib.nau.edu.ua http://www.lib.nau.edu.ua/search/Details.aspx?id=14908&lang=uk-UA Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 14 квітня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.