Кимполунгський повіт

Кимполу́нгський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини і Румунії у 1868—1925 роках. Адміністративний центр — місто Кимполунг.

Кимполунгський повіт
Округ
Коронний крайГерцогство Буковина
Країна Австро-Угорщина
ЦентрКимполунг
Створений 1868
Площа 2349 км² (1910)
Населення 60 593 (1910)
Найбільші міста Кимполунг

Розташування

Кимполунгський повіт на заході межував з Трансільванією — з Бистрицьким і Марамурешським повітами, на півночі — з Радівецьким, на сході — з Ґурагуморським, на півдні — з Фелтіченьським повітом.

За часів Австро-Угорщини

Кимполунгський повіт був створений у Герцогстві Буковина в 1868 році з населених пунктів судового повіту Кимполунг (налічував 18 877 мешканців) та судового повіту Дорна (налічував 7 445 мешканців).[1] У 1903 р. було визначено виділення з судового повіту Кимполунг ще одного судового повіту Стулпікани. Указ набрав чинності з 1 вересня 1910 р.

У Кимполунгському повіті в 1869 році проживала 35 558 осіб, до 1900 року чисельність населення зросла до 55 688 осіб. Серед населення в 1900 р. було 3 442 русини-українці (13,2 %), 16 843 особи розмовляли німецькою (30,2 %), 28 205 румунською (50,6 %) та 1 463 іншою мовою (2,6 %). Повіт у 1900 р. займав площу 2349,48 км², включав два судові повіти з 29 гмінами (самоврядними громадами) та 6 фільварками (приватні маєтки без місцевої ради, якими керували їх власники).

Повіт за переписом 1910 року налічував 32 населені пункти, об'єднаних у 29 гмін (самоврядних громад) та у три судові повіти.[2] Площа повіту становила 2349 км², проживали 60 593 особи.[3] За віросповіданням: 8 958 римо-католиків, 754 греко-католики, 14 вірмено-католиків, 40 482 православних, 9 вірмен-православних, 4 256 лютеранів, 1 кальвініст, 33 липовани, 6 079 юдеїв і 7 інших). За національністю: 17 967 німців, 47 чехів-моравців-словаків, 689 поляків, 7 553 українці, 11 італійців, 33 091 румун, 6 угорців, 1 229 чужоземців.[4] Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року» румунською владою.[5]

Рік Жителі Німецькомовні Україномовні Румунськомовні Інші мови
1869 35.558
1880 38.702 9.875 6.070 21.944 219
1890 45.832 12.764 5.888 25.753 490
1900 55.688 16.843 7.342 28.205 1.463
1910 60.593 17.967 7.553 33.091 1.982

Самоврядні громади на 1910 рік[6]

Судовий повіт Дорна Ватра

Судовий повіт Кимполунг

Судовий повіт Стулпікани

Перша світова війна

Під час Першої світової війни територія повіту в серпні 1914 р. була окупована російськими військами. Повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда») аж до відступу російських військ у липні 1917 р. під натиском австро-угорського війська. У листопаді 1918 р. Румунія окупувала Буковину.

Румунський період
Кимполунгський повіт

Județul Câmpulung

Адміністративна карта Королівства Румунія
(1919—1925)
Адміністративна карта Королівства Румунія
(1919—1925)
Повіт:
Жудець
Адміністративний центр Кимполунг
Країна Румунія
Область Буковина
Межує з: Бистрицьким, Марамурешським, Радівецьким, Ґурагуморським, Фелтіченьським повітами
Офіційна мова румунська
Населення
 - повне  ?
Етнікон румуни
Площа
 - повна 2349 км²
Роки існування 1919—1925
 - раніше відомий як Кимполунгський повіт

Повіт (жудець) існував у такому вигляді до укрупнення повітів у 1925 році. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., 1 січня 1926 р. був утворений жудець Кимполунг, до якого також була включена територія ліквідованого Ґурагуморського повіту.

Примітки
  1. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. Jahrgang 1868, XLI. Stück, Nr. 101: Verordnung vom 10. Juli 1868, die Durchführung des Gesetzes vom 19. Mai 1868 (Reichs-Gesetz-Blatt Nr. 44) in Böhmen, Dalmatien, Oesterreich unter und ob der Enns, Steiermark, Kärnthen, Bukowina, Mähren, Schlesien, Tirol und Vorarlberg, Istrien, Görz und Gradiska betreffend.
  2. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Mit 6 Kartogrammen — Tabelle I.
  3. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
  4. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
  5. Жерноклеєв О. Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890—1918 рр.). — С. 69.
  6. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 400
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.