Ґурагуморський повіт
Ґурагуморський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини і Румунії у 1893—1925 роках. Адміністративний центр — місто Ґурагумора.
Округ | |
Коронний край | Герцогство Буковина |
Країна | Австро-Угорщина |
Центр | Ґурагумора |
Створений | 1893 |
Площа | 740 км² (1910) |
Населення | 60 593 (1910) |
Найбільші міста | Ґурагумора |
Розташування
Ґурагуморський повіт на заході межував з Кимполунгським, на півночі — з Радівецьким, на сході — з Сучавським, на півдні — з Фелтіченьським повітом.
За часів Австро-Угорщини
Ґурагуморський повіт був створений у Герцогстві Буковина 1 жовтня 1893 року з населених пунктів судового повіту Ґурагумора Кимполунгського повіту (за переписом 1880 р. налічував 23 818 жителів, площа 457,43 км²) та судового повіту Солка Радівецького повіту (за переписом 1880 р. налічував 19 292 жителі, площа 293,74 км²[1]).
У Ґурагуморському повіті в 1900 році чисельність населення становила 55 741 особу. Серед населення в 1900 р. було 1 472 русини-українці (2,6 %), 12 194 особи розмовляли німецькою (21,9 %), 38 447 румунською (68,9 %) та 3 399 іншими мовами (6,1 %). Повіт у 1900 р. займав площу 739,89 км², включав два судові повіти з 21 гміною (самоврядною громадою).
Повіт за переписом 1910 року налічував 35 населених пунктів, об'єднаних у 35 гмін (самоврядних громад) та у два судові повіти.[2] Площа повіту становила 740 км², проживали 61 395 осіб.[3] За віросповіданням: 11 030 римо-католиків, 1 158 греко-католиків, 2 вірмено-католики, 42 670 православних, 45 вірмен-православних, 2 743 лютерани, 5 кальвіністів, 17 липованів, 3 725 юдеїв). За національністю: 13 706 німців, 23 чехи-моравці-словаки, 2 935 поляків, 1 287 українців, 42 684 румуни, 607 угорців, 153 чужоземці.[4] Щодо чисельності румунського населення 1910 року історики зауважили його завищення румунською владою внаслідок «значної фальсифікації перепису 1910 року».[5]
Рік | Жителі | Німецькомовні | Україномовні | Румунськомовні | Інші мови |
---|---|---|---|---|---|
1900 | 55.741 | 12.194 | 1.472 | 38.427 | 3.399 |
1910 | 61.395 | 13.706 | 1.287 | 42.684 | 3.718 |
Самоврядні громади на 1910 рік[6]
Судовий повіт Ґурагумора
- Баяшешти (складалася з Баяшешти і Корнулунче)
- Беркішешти
- Бори
- Браєшти
- Брашка
- Драгоєшти
- місто Ґурагумора
- Ілішешти
- Йозеффалва
- Капукімпулуй
- Капукодрулуй
- Клостергумора
- Корлата
- Лукачешти
- Мазанаєшти
- Плеш
- Пояна Мікулі (Бухенкайн)
- Ступка
- Валесака
- Воронець
Судовий повіт Солка
- Арборе
- Ботушана
- Ґліт
- Язловець
- Качика
- Кешвана
- Ліхтенберг
- Солонець Новий
- Оберпертешти
- Поєні
- Солка
- Унтерпертешти
Румунський період
Ґурагуморський повіт | |
---|---|
Județul Gura Humorului | |
| |
Адміністративна карта Королівства Румунія (1919—1925) | |
Повіт: Жудець | |
Адміністративний центр | Ґурагумора |
Країна | Румунія |
Область | Буковина |
Межує з: Кимполунгським, Радівецьким, Сучавським, Фелтіченьським повітами | |
Офіційна мова | румунська |
Населення | |
- повне | ? |
Етнікон | румуни |
Площа | |
- повна | 740 км² |
Роки існування | 1919—1925 |
- раніше відомий як | Ґурагуморський повіт |
У листопаді 1918 р. Румунія окупувала Буковину. Повіт (жудець) існував у Румунії в такому вигляді до укрупнення повітів у 1925 році. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., 1 січня 1926 р. ліквідований Ґурагуморський повіт, а територія територія розділена між жудцями Кимполунг і Сучава.
Примітки
- «Statistik der Rechtspflege» in den im Reichsrathe vertretenen Königreichen und Ländern für das Jahr 1888. — s. 7.
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Mit 6 Kartogrammen — Tabelle I.
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
- Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern — Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
- Жерноклеєв О. Національні секції австрійської соціал-демократії в Галичині й на Буковині (1890—1918 рр.). — С. 69.
- Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 400