Кисельовськ

Місто розташоване на півдні Кемеровської області в передгір'ях Салаїрського кряжу, в верхів'ях річки Аби, в 10 км на північ від Прокопьевска, в 59 км на північний захід від Новокузнецька, в 178 км на південь від Кемерова. Залізнична станція на лінії Артишта — Абакан, в 58 км на північний захід від Новокузнецька. Автодорога Р384-1 Ленінськ-Кузнецький — Новокузнецьк.

Близько 1770 року переселенці з Центральної Росії заснували перші поселення на території сучасного Кисельовська, що отримали назви за їхніми прізвищами: села Афонін, Черкасово і Киселівка. 1836 року інженер-капітан М. Соколовський досліджував хімічні та металургійні властивості афонінского вугілля. Пізніше, вже 1842 року, він написав статтю в «Гірському журналі» про можливість його використання на залізоробних заводах. 1850 року в Афоніні почався незначний видобуток вугілля з дрібних штолень для потреб Томського залізоробного заводу. 15 жовтня 1917 року з відкритого вугільного розрізу видані перші 752 пуди вугілля. 20 січня 1920 року Кисельовські копальні було включено до складу створеного об'єднання вугільної промисловості Сибіру — Сибвугілля. 25 жовтня 1921 року звершено будівництво гілки, пішов перший ешелон вугілля з копалень. 1932 року закладено перші шахти «Похила № 1» та «Капітальна № 1».

1 листопада 1932 року на місці сіл зробили робітниче селище Кисельовський. 20 січня 1936 року робітниче селище Кисельовський було перейменовано в місто Кисельовськ. У 1940—1949 роках Кисельовськ був центром Кисельовського району. 1942 року до міста на спецпоселення були депортовані російські німці (в листопаді 1943 року в місті на шахтах працювали 1534 німці), а в серпні 1944 року туди були депортовані кримські болгари з села Кишлав.