Кислі гірські породи

Кислі гірські породи (рос. кислые горные породы, англ. acidic rocks, siliceous rocks, persilicic rocks; нім. saure Gesteine n pl) – група магматичних гірських порід, у хімічному складі яких кремнезем становить 65…80 % (наприклад, граніти, ґранодіорити, пегматити, туфи). Головні мінерали: кварц (20-30%), лужний польовий шпат (ортоклаз, рідше - мікроклін, санідин для вулканіч. відмін 25-35%), кислий плагіоклаз (альбіт - олігоклаз, рідше - андезин, 20-30%), кольорові мінерали (біотит, амфібол, піроксени - 5-15%); акцесорні - апатит, циркон, ортит, сфен, магнетит, ільменіт та ін. У залежності від генезису К.г.п. відносять або до плутонічного (повнокристалічна структура), або до вулканічного класу (порфірова структура зі склом).

За хім. складом поділяють на нормальні, сублужні і лужні.

Серед К.г.п. нормального ряду виділяють сімейства: ґранодіоритів (у вулканіч. класі дацитів), низьколужних гранітів (низьколужних ріодацитів), гранітів (ріодацитів), лейкогранітів (ріолітів); сублужного ряду - кварцових сієнітів (трахідацитів), сублужних гранітів (трахіріодацитів), сублужних лейкогранітів (трахіріолітів); лужного ряду - лужних кварцових сієнітів (лужних трахідацитів, лужних гранітів (пантелеритів), лужних лейкогранітів (комендитів). К.г.п. (головним чином інтрузивні) поширені значно ширше, ніж осн. гірських порід.