Китаєв Ігор Олексійович

Ігор Олексійович Китаєв (нар. 15 листопада 1916(19161115), село Глинськ, тепер Світловодського району Кіровоградської області 20 січня 2013, місто Київ) — український радянський партійний діяч, вчений-виноградар, 2-й секретар Одеського сільського обкому КПУ. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання. Кандидат сільськогосподарських наук (1958).

Китаєв Ігор Олексійович
Народився 15 листопада 1916(1916-11-15)
село Глинськ, тепер Світловодського району Кіровоградської області
Помер 20 січня 2013(2013-01-20) (96 років)
місто Київ
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився у родині вчителів Олексія Андрійовича Китаєва та Поліни Василівни Трєскальової (Китаєвої) 15 листопада 1916 року. У 1932 році змінив в документах дату народження на 15 січня 1915 року.

Закінчив Кременчуцький технікум механізації та електрифікації сільського господарства на Полтавщині. У 1932 році працював техніком-механіком Тираспольської сільськогосподарської дослідної станції. З 1932 року навчався на плодоовочевому факультеті Молдавського плодоовочевого інституту.

У червні 1937 року закінчив Молдавський плодоовочевий інститут імені Миколи Івановича Єжова у місті Тирасполі з дипломом 1-го ступеню та здобув спеціальність «агронома-плодоовочівника». З 1937 року працював старшим агрономом у тресті зрошувальних овочевих радгоспів Молдавської АРСР. У 1938 році — вчитель, завідувач навчальної частини середньої школи СШ № 1 міста Тирасполя Молдавської АРСР. У 1938 році арештовувався органами НКВС, відсидів 5 місяців у Тираспольській та Одеській тюрмах, був звільнений у листопаді 1938 року.

У 1938—1940 роках — вчитель хімії та біології, завідувач навчальної частини середньої школи СШ № 1 міста Тирасполя Молдавської АРСР. У 1940—1941 роках — викладач хімії та біології Писарівщинського сільськогосподарського технікуму Диканського району Полтавської області. Під час німецько-радянської війни разом із технікумом був евакуйований у місто Пржевальськ Киргизької РСР, де працював агрономом обласного земельного відділу.

У 1942—1946 роках — в Радянській армії: командир взводу артилерійської батареї та викладач артилерії Подільського артилерійського училища, викладач артилерії 25-го навчального артилерійського полку офіцерського складу Середньоазійського військового округу в Узбецькій РСР, викладач артилерії в групах командувачів артилерії дивізій сухопутних військ Середньоазійського військового округу в Узбецькій РСР. Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1946—1951 роках — директор Київського виноградарського радгоспу.

У 1951 році працював заступником начальника «Укрголоввино» у Києві. У 1951—1954 роках — начальник «Укрсадвинтреста» Міністерства промисловості продовольчих товарів у Києві. Одночасно, у 1953—1954 роках — аспірант при Українському науково-дослідному інституті садівництва.

У 1954—1960 роках — директор Українського науково-дослідного інституту виноградарства та виноробства імені Таїрова у місті Одесі.

У 1960 — січні 1963 р. — секретар Одеського обласного комітету КПУ з питань сільського господарства.

У січні 1963 — грудні 1964 р. — 2-й секретар Одеського сільського обласного комітету КПУ.

У 1964—1966 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Ради Міністрів Української РСР. У 1966—1968 роках — заступник міністра сільського господарства Української РСР.

У 1968—1972 роках — доцент кафедри плодоовочівництва Української сільськогосподарської академії. У 1972—1982 роках — завідувач науково-організаційного відділу Інституту садівництва Всеукраїнська академія сільськогосподарських наук (ВАСГНІЛ). У 1982—2002 роках — директор школи післядипломної освіти працівників сільського господарства при Інституті садівництва Української академії аграрних наук.

Звання

  • лейтенант

Нагороди

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.