Кицюк Максим Васильович
Кицю́к Макси́м Васи́льович (нар. 13 травня 1990, Севастополь) — експерт з комунікацій та зв'язків з громадськістю, спеціаліст із антикорупційної публічної інформації та комунікацій Програми розвитку Організації Об'єднаний Націй в Республіці Ірак, колишній керівник комунікацій Програми ООН із відновлення та розбудови миру[1], колишній Голова ВМГО «Фундація регіональних ініціатив»[2], лідер студентського Євромайдану[3] в Івано-Франківську, громадський діяч, активіст, волонтер, правозахисник.
Кицюк Максим Васильович | |
---|---|
Народився |
13 травня 1990 (31 рік)
Севастополь, Україна |
Громадянство | Україна |
Діяльність | спеціаліст з комунікацій та зв'язків з громадськістю |
Відомий завдяки | громадський діяч, волонтер |
Alma mater | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника |
Навчався в Інституті історії, політології та міжнародних відносин Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника за фахом «Політологія» та Програмі "Journalism for Future Challenges" Центру медіа-досліджень Анни-Марії та Гюстава Андер Стокгольмської школи економіки у Ризі та Проєкту розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP).
До того, як приєднатися до команди ПРООН, Максим працював радником з комунікацій та діалогу в GIZ в Україні (червень 2017 р. – грудень 2018 р.). А до цього – спеціалістом з PR та комунікацій в ADRA України, працюючи в Маріуполі та в районах поруч із «лінією зіткнення»[4] (березень 2016 – червень 2017).
З грудня 2014 р. до березня 2016 р. він працював керівником громадської організації «Центр «Антикорупційна платформа» в Івано-Франківську[5], ініціатором та співорганізатором низки кампаній громадської дії, зокрема «Зупинимо незаконні забудови Івано-Франківська»[6], «Портал звернень приміських громад»[7], керівником регіонального відділення національної кампанії «Прозорі ради»[8] та репортером-розслідувачем для Проєкту розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP)[9]. Спеціалізація матеріалів розсідувань була пов'язана із морським правом[10] та порушенням санкцій[11] із відвідуванням портів тимчасово окупованої АР Крим[12] та міста Севастополя[13].
Від початку тимчасової окупації АР Крим та міста Севастополя, Максим разом із когортою земляків, зокрема Олексієм Шубіним та Володимиром Чекригіним, ініціював безстроковий флешмоб «Севастополь – це Україна», який був проведений у багатьох містах України та Світу, зокрема під посольствами РФ[14] у Рейк’явіку[15], Загребі[16], Вільнюсі, Ризі, Варшаві, Відні, Римі тощо[17].
Брав активну участь у місцевих заходах Євромайдану[18], як один з лідерів студентських протестів на заході України, в результаті чого, на нього здійснили напад[19] невідомі особи[20], а потім він проходив тривале лікування та реабілітацію[21]. Короткі спогади подій були викладені у серії «Майдан від першої особи. Регіональний вимір» Українського Інституту Національної Пам'яті[22], представленої у Києві на річницю початку «Революції гідності»[23].
У травні 2014 року брав участь у Проміжних вибори народного депутата України 25 травня 2014 року в одномандатному виборчому окрузі №83 у якості кандидата у народні депутати України, посівши, за результатами виборів, шосте місце (3.8%)[24] з 3721 голосом виборців «за».
До початку тимчасової окупації АР Крим та міста Севастополя, Максим разом з однодумцями системно проводив заходи проукраїнського спрямування[25], очолював Севастопольський осередок ВМГО «Фундація регіональних ініціатив», а до цього виступав активним членом громадських організацій «Молодий Народний Рух України» та «Батьківщина молода».
2 січня 2012 року у Севастополі правоохоронці затримали Максима Кицюка пізно ввечері, коли він на центральному майдані міста зняв агітаційну біло-синю парасолю з написами «Янукович – наш Президент-2010» і «Партія регіонів» з міської новорічної ялинки[26], що призвело до тривалих спроб притягнення до відповідальності з боку місцевої влади та представників «Партії регіонів»[27].
У 2011 році інформаційного помічника представника Міжнародної наглядової місії з України, Максима Кицюка, затримали на українсько-білоруському кордоні – у ніч на 9 березня 2011 року, його зняли з потяга співробітники прикордонної застави[28], заявивши правозахиснику, що з 4 березня він є в списках «нев’їзних». Максим Кицюк провів ніч в холодній камері з одною табуреткою, прибитої до підлоги[29]. Єдиним доказом депортації залишився залізничний квиток зі штампом «депортований»[30]. Згодом, до Білорусі були не допущені й інші правозахисниці й правозахисники[31]. Згодом, під час свого виступу на засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні 24 березня 2011 року, тимчасова повірена у справах США Керол Фуллер засудила дії[32] влади Білорусі відносно Максима Кицюка.
Максим є автором декількох блогів, зокрема на ресурсах Insider[33], Курс[34], Вікна[35] та ініціативи #ПлакатиЩобНеЗабувати[36].
Примітки
- https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/about-us/team-spotlights/maksym-kytsiuk.html
- https://fri.com.ua/2012/12/prohrama-kandydata-na-posadu-holovy-vseukrajinskoji-fri-kytsyuka-maksyma/
- Майдан у Франківську. Вісім років потому. "Репортер" (укр.). 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- «У Красногорівці велика потреба в питній воді» – волонтер (рос.). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- У Франківську презентували «Портал звернень приміських громад». Курс. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Зупинимо незаконні забудови Івано-Франківська. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- Електронний портал звернень приміських громад від «Антикорупційної платформи». (uk-UA). Процитовано 23 жовтня 2021.
- Прозорі ради | Ейдос: центр політичних студій та аналітики (амер.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- IANITSKYI, Oleksandr Humeniuk, Maksym Kytsiuk, Olena Loginova, and ANDRII. Невзирая на санкции, зарубежье торгует с Крымом. www.occrp.org (ru-RU). Процитовано 23 жовтня 2021.
- Preview. anticoruptie.md. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Бизнесмены из ЕС торгуют с Крымом, наплевав на санкции (итоги расследования). ДИКТОФОН (ru-RU). 18 серпня 2016. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Торгівля з окупованим Кримом. Україна не пасе задніх. LB.ua. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Оккупированный Крым продолжает торговать с другими странами, несмотря на санкции. ТСН.ua (рос.). 16 серпня 2016. Процитовано 23 жовтня 2021.
- football24.ua. Хорватія – Україна: українських фанатів затримали в Загребі через акцію протесту біля посольства Росії. Футбол 24. Процитовано 23 жовтня 2021.
- https://twitter.com/krymrealii/status/905192223540731904. Twitter (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- Кримських фанатів футболу в Загребі відпустили після сплати штрафу. Крым.Реалии (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- Донецк и Севастополь — Украина: патриотические флаги на матче Шахтера | Факты ICTV. ФАКТИ ICTV (ru-RU). 21 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Максим Кицюк: потрібен новий лідер, який візьме на себе відповідальність. Студвей (укр.). 21 грудня 2013. Процитовано 23 жовтня 2021.
- В Івано-Франківську побили організатора місцевого Євромайдану (uk-UA). Процитовано 21 листопада 2021.
- Міліція розглядає три версії нападу на активіста івано-франківського Євромайдану. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- "Жодного затриманого чи покараного": лідер франківського Євромайдану нагадав про кримінальну справу. Курс. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Український інститут національної пам’яті, Український інститут національної пам’яті (2017). Майдан від першої особи. Регіональний вимір. (Українська). Київ: © Український інститут національної пам’яті. с. 279–308. ISBN 978-617-684-195-1.
- У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУЮТЬ КНИГУ "МАЙДАН ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ. РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР" | Офіційний вебсайт УІНП. old.uinp.gov.ua. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Результати довиборів до ВР в Івано-Франківську. Шевченко випередив Анушкевичуса на понад 11%. Агенція новин Фіртка. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Місто українського безслав’я. tyzhden.ua. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Севастопольська міліція стереже агітацію «регіонів»?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- Цензор.НЕТ. Севастопольцу шьют уголовное дело за зонтик Януковича. ФОТО. Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- Українського правозахисника не пустили у Білорусь. tyzhden.ua. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Українського правозахисника безпідставно депортовано при в’їзді до Білорусі. Харківська правозахисна група. Процитовано 23 жовтня 2021.
- До Білорусі не пускають правозахисників. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- До Білорусі не пустили вже трьох українців. BBC News Україна (укр.). 22 квітня 2011. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Фуллер, Керол (24 березня 2011 року). Заявление по поводу текущей ситуации в Беларуси (російською).
- Максим Кицюк. www.theinsider.ua. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Максим Кицюк. Процитовано 23 жовтня 2021.
- Максим Кицюк | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.
- Кицюк, Максим. Плакати, щоб не забувати. www.site.org.ua (укр.). Процитовано 23 жовтня 2021.