Кияцьке озеро
Кия́цьке озеро, також Тарханське озеро, Кият — солоне озеро в системі Перекопських озер, у Красноперекопському районі АР Крим. Довжина 10 км, ширина 2 км, пл. 12,5 км², пересічна глибина 2 м.[1] Улоговина неправильної овальної форми. Береги круті, урвисті, у східній та північно-східній частинах заввишки до 6–8 м, складені з жовто-бурих четвертинних суглинків. Живлення за рахунок підземних і поверхневих вод. Солоність 22–26 ‰. Відбувається щорічно природне осідання солі. Донні відклади представлені сірими та темно-сірими мулами (їхня товща доходить до 4 м). Вода забруднена промисловими стоками.[1] Каналом сполучене з Кирлеуцьким озером.[2]
Кияцьке озеро | ||||
---|---|---|---|---|
46°00′00″ пн. ш. 33°54′22″ сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Україна і Росія | |||
Регіон |
Автономна Республіка Крим Республіка Крим | |||
Розташування | Крим | |||
Прибережні країни | Україна | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | солоне | |||
Група озер | Перекопська | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 12,5 км² | |||
Глибина середня | 2 м | |||
Довжина | 10 км | |||
Ширина | 2 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Інше | ||||
Geonames | 705723 | |||
Код ДВР Росії | 21020000111106300000270 | |||
Кияцьке озеро (Україна) | ||||
Кияцьке озеро (Автономна Республіка Крим) | ||||
|
Література
- Понизовский А. М. Соляные ресурсы Крыма. — Симферополь, 1965. (рос.)
- Олиферов А. Н., Тимченко З. В. Реки и озера Крыма. — Симферополь, 2005. (рос.)
Виноски
- А. М. Оліферов (2013). Кияцьке. Енциклопедія сучасної України (електронне видання). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Процитовано 8 березня 2018. (англ.)
- Кияцьке озеро. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.