Києво (Щецин)
Києво (пол. Kijewo, нім. Rosengarten) — допоміжна адміністративна одиниця (оседлє) Щецина, що входить до адміністративного району Правобережжя. SIMC — 0978220.
Києво пол. Kijewo Щецин | ||||||
Вигляд місцевості | ||||||
Загальна інформація | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
53°22′45″ пн. ш. 14°41′34″ сх. д. | ||||||
Країна | Польща | |||||
Район | Правобережжя | |||||
Адмінодиниця | Щецин | |||||
Водойма |
річки Нєдвєдзянка і Травна; Єленій Став, Ольшовий Став, Києвський Став, Келпінський Став | |||||
Площа | 4 квадратний кілометр | |||||
Населення | 3317[1] | |||||
Телефонний код | (48)91 | |||||
Парк | Лісовий парк Домб'є | |||||
Транспорт | ||||||
Зовнішні посилання: | ||||||
У проєкті OpenStreetMap | ↑342935 ·R (Щецин) | |||||
| ||||||
Карта | ||||||
Києво у Вікісховищі |
Міститься на правому березі Одри, на схід від щецинського Старого міста. Засноване 29 грудня 1752 року. До 1945 року, коли Щецин (тодішній «Штетін») лежав у межах Німеччини, ця місцевість була передмістям, німецька назва якого була «Штетін-Кінвердер» (нім. Stettin-Kienwerder).
Історія
До 1937 р. входило до складу прусського повіту Рандов, далі (до 1939) було дільницею міста Домб'є, під час Другої світової війни — дільниця Великого Щецина, а з 1945 року — село у Грифінському повіті. З 1948 р. — знову у межах Щецина. Назва поселення походить від прізвища прусського генерала кавалерії фон Киова (von Kyowa).
Польську назву Kijewo офіційно запроваджено згідно з розпорядженням міністерств державного управління та повернених територій від 1 липня 1947 року[2]. Ранішими, тимчасовими назвами були «Чанев», «Чанув»[3], «Осетно» і «Осетне Поле»[4].
На території Києва знайдено дві сокирки доби неоліту (8800—2200 до н. е.)
В епоху бронзи (2200—700 рр. до н. е.) існувало поселення і могильник кремованих тіл, де видобуто дві глиняні посудини. З доби середньовіччя походить знайдений тут брусок, датований ХІІ століттям.
Населення
- 1885 – 344 душі
- 1925 – 1263 душі
- 1935 – 1673 душі
- 2003 – 2735 душ
- 2010 – 3124 душі
Примітки
- Rocznik statystyczny Szczecina 2014, Urząd Statystyczny w Szczecinie, ISSN 1896-2718 (na płycie CD)
- M.P. z 1947 r. nr 111, poz. 719, s. 11
- Słownik współczesnych nazw geograficznych Pomorza Zachodniego z nazwami przejściowymi z lat 1945-1948. Tadeusz Białecki (red.). Szczecin: Książnica Pomorska w Szczecinie, 2002, s. 97. ISBN 83-87879-34-7.
- Tadeusz Białecki: Zmiany w nazewnictwie geograficznym Szczecina po 1945 roku. Szczecin: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, 1995, s. 21. ISBN 83-86745-01-0.