Вільна держава Пруссія
Ві́льна держа́ва Пру́ссія (нім. Freistaat Preußen) — у 1918—1947 роках федеральна вільна держава у складі Німеччини (Веймарської республіки та Третього Рейху). Створена після Першої Світової війни замість королівства Пруссія. Була найбільшою складовою країни, займаючи 5/8 її території та чисельності населення. Вільна держава — німецький неологізм для позначення «республіки», придуманий з метою уникнення асоціацій з Французькою республікою, яка сприймалася як ворог у свідомості більшості німців. Демократична Вільна держава виявилася недієздатною, коли відбувся державний переворот 1932/33 і Отто Браун був позбавлений влади. Його уряд поскаржився до суду з приводу цього відсторонення, а після закінчення Другої світової війни Отто Браун звернувся до американських офіційних осіб щодо правового відновлення прусського уряду. Але американці й інші союзні окупаційні сили, що зайняли територію Німеччини, не були зацікавлені в цьому і оголосили про ліквідацію Пруссії у 1947.
|
Історія
1918: Після Першої світової війни
За винятком своїх заморських колоній, Ельзас-Лотарингії і баварської частини Саару, всі німецькі територіальні втрати в результаті Першої світової війни були прусським тереном. Як зазначено Версальським мирним договором, Пруссія втратила на користь Бельгії (Ейпен і Мальмеді), Данії (Північний Шлезвіг), Литви (Клайпедський край) і Чехословаччини (Глючинський край). Саар перебував під управлінням Ліги Націй. Рейнська провінція стала демілітаризованою зоною.
Великі терени Пруссії перейшли до Польщі, включаючи більшість територій провінцій Позен і Західна Пруссія, а східна частина до Сілезії. Данциг було передано під управління Ліги Націй як Вільне місто Данциг. Ці втрати відокремили Східну Пруссію від решти частини країни, маючи сполучення тільки залізницею через Польський коридор або морем.
1918—1932
У 1919-1932 Пруссія керувалася коаліцією соціал-демократів, католицький центр, а також німецьких демократів, у 1921-1925 — коаліційним урядом за участю Німецької народної партії.
1932: прусський переворот
Зміни відбулися, 20 липня 1932 через Preußenschlag («прусський переворот»), коли рейхсканцлер Франц фон Папен усунув демократично обраний уряд Вільної держави Пруссії на чолі з Отто Брауном, під приводом того, що він втратив контроль над громадським порядком. Малася на увазі перестрілка між демонстрантами СА й комуністами у Альтоні в Гамбурзі (Альтона була частиною Пруссії на той час). Після цього надзвичайного указу, Папен призначив себе рейх-комісаром Пруссії і взяв під контроль уряд. Це дозволило Адольфу Гітлеру підкорити Пруссію у наступному році.
1945—1947: Скасування Пруссії
Після закінчення правління націонал-соціалістів у 1945, Німеччину розділили на зони окупації, а також передали керування теренами на схід від Одер-Нейсе іншим державам. Як і у випадку після Першої Світової війни так і після Другої Світової війни майже вся ця територія була прусським тереном (невелика частина землі на схід від кордону належав Саксонії). Більша частина землі відійшли до Польщі (північна третина Східної Пруссії, в тому числі Кенігсберг, нині Калінінград була приєднана до СРСР). Втрати становили майже 2/5 прусської території і майже чверть території, в межах 1938. За оцінками, 10 мільйонів німців було депортовано зі Східної Європи.
Територія Пруссії, що залишилась, склала трохи більше половини з решти німецької території і трохи більше половини території Пруссії до 1914. Законом № 46 від 25 лютого 1947, Союзна контрольна рада офіційно оголосила скасування Прусської держави[2].
Адміністративний поділ
Примітки
- Beckmanns Welt-Lexikon und Welt-Atlas. Leipzig / Vienna: Verlagsanstalt Otto Beckmann. 1931.
- Council Control Law 46: Abolition of the State of Prussia. 25 лютого 1947. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 12 вересня 2010.
Джерела
- Karl Dietrich Bracher: Dualismus oder Gleichschaltung. Der Faktor Preußen in der Weimarer Republik. In: Bracher, Funke, Jacobsen (Hrsg.): Die Weimarer Republik 1918–1933. Politik, Wirtschaft, Gesellschaft, Bonn 1988, ISBN 3-89331-000-2, S. 535–551.
- Christopher Clark: Preußen. Aufstieg und Niedergang 1600–1947. Bonn 2007, ISBN 978-3-89331-786-8.
- Horst Möller: Preußen von 1918 bis 1947. Weimarer Republik, Preußen und der Nationalsozialismus. In: Handbuch der preußischen Geschichte, Bd. III. Berlin / New York 2001, S. 149–318. books.google.com
- Gerhard Schulze (Bearb.): Die Protokolle des Preußischen Staatsministeriums 14. November 1918 bis 31. März 1925. Hildesheim / Zürich / New York 2002 (= Acta Borussica Neue Folge, 1. Reihe: Die Protokolle des Preußischen Staatsministeriums 1817–1934/38, Bd. 11) Bd. I (PDF; 2,7 MB), Bd. II (PDF; 2,0 MB).
- Reinhold Zilch, Bärbel Holtz (Bearb.): Die Protokolle des Preußischen Staatsministeriums 4. April 1925 bis 10. Mai 1938. Hildesheim / Zürich / New York 2004 (= Acta Borussica Neue Folge, 1. Reihe: Die Protokolle des Preußischen Staatsministeriums 1817–1934/38) Bd. I (PDF; 2,3 MB), Bd. II (PDF; 2,2 MB).
- Wilhelm Ribhegge: Preußen im Westen. Kampf um den Parlamentarismus in Rheinland und Westfalen. Münster 2008 (Sonderausgabe für die Landeszentrale für politische Bildung NRW).
- Gesetz, betreffend die Neuregelung der Verfassung der evangelischen Landeskirche der älteren Provinzen Preußens (Digitalisat)
- Gemeindeverfassungsgesetz vom 15. Dezember 1933 (Digitalisat)
Посилання
- Freistaat Preußen auf gonschior.de
- Episoden und Ereignisse aus dem Zeitraum von 1918 bis 1947. In: rbb, Preußen – Chronik eines deutschen Staates
- Heinrich August Winkler: Abschied auf Raten: Wie Preußen unterging. Spiegel Online, 21. August 2007