Клара Іммервар

Клара Іммервар (нім. Clara Immerwahr; 21 червня 1870(18700621), Полькендорф, Сілезія — 2 травня 1915, Далем-Берлін) — німецький хімік єврейського походження, дослідниця в галузі фізичної хімії. Дружина німецького хіміка, нобелівського лауреата Фріца Габера.

Клара Іммервар
нім. Clara Helene Immerwahr[1]
нім. Clara Helene Haber
Ім'я при народженні нім. Clara Helene Immerwahr
Народилася 21 червня 1870(1870-06-21)[2][3][…]
Войшице, Ґміна Шрода-Шльонська, Сьредський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Польща[4]
Померла 2 травня 1915(1915-05-02)[2][3][5] (44 роки)
Далемd, Штегліц-Целєндорфd, Берлін, Німецька імперія[4]
·вогнепальне поранення[4]
Поховання
cemetery at Hörnli with crematoriumd[6] : 
Місце проживання Берлін
Країна  Німецька імперія
Діяльність хімік, борчиня за права жінок, антивоєнна активістка
Alma mater Вроцлавський університет
Галузь хімія і фізична хімія
Ступінь Доктор природничих наук[4] (1900)
Вчителі Ріхард Абегг
Батько Philipp Immerwahrd
Мати Anna Immerwahrd
У шлюбі з Фріц Габер[7]
Діти (1[4]) Герман Габерd
 Клара Іммервар у Вікісховищі

Біографія

Клара Іммервар народилася у сілезькому селищі Полькендорф, поблизу міста Бреслау (нині Вроцлав, Польща). Вона була наймолодшою серед чотирьох дітей у сім'ї професора Філіпа Іммервара та Анни Крон Іммервар. Разом зі своїми двома сестрами Еллі та Розою і братом Паулем вона здобувала домашню освіту, виявляючи неабияку старанність у навчанні.

У 1877 році вона продовжила навчання у Вищій школі для дівчат у Бреслау. На одному з уроків танців вона познайомилася з Фріцом Габером. Вони швидко зблизилися і Фріц наполягав на одруженні, однак отримав відмову.

Після того, як Пауль захистив докторську дисертацію, Клара вирішила також присвятити себе просуванню в академічній сфері. Для цього вона розпочала відвідувати вчительські семінари, де лектор зауважив її зацікавленість у науках і презентував популярну тоді книжку «Unterhaltungen über die Chemie» (нім. Розмови про хімію), що визначило наукові уподобання Клари.

Після додаткового навчання під керівництвом Альберта Ладенбурга вона склала іспити та вступила до університету Бреслау. Її першим науковим керівником став Ріхард Абегг, який був приятелем Габера. З ним Клара проводила дослідження розчинності солей важких металів. Дослідження цієї теми лягли в основу її докторської дисертації, яку вона захистила 22 грудня 1900 року. На той момент Клара була першої жінкою, котра отримала ступінь доктора в університеті Бреслау. Після захисту вона продовжила працювати в університеті асистентом Абегга.

У 1901 році на з'їзді Німецького електрохімічного товариства Клара та Фріц зустрілися знову. Вдруге отримавши пропозицію руки й серця, Клара погодилася і вони побралися у серпні того ж року. Подружжя оселилося в Карлсруе, де Фріц мав добрі зв'язки із промисловцями. Невдовзі Клара завагітніла і народила сина Германа. Однак після народження сина сімейні стосунки різко погіршилися, оскільки Фріц мало часу приділяв дружині і сину, натомість зосередившись на своїй науковій роботі із дослідження методів фіксації азоту (так званий процес Габера), за яку пізніше буде удостоєний Нобелівської премії з хімії.

Клара організувала навчальні курси з хімії та фізики для жінок, паралельно проводячи антимілітаристську просвітницьку діяльність, на противагу Фріцу, котрий на той час був задіяний у розробці хімічної зброї.

Після отримання звістки про масові загибелі на полях Першої світової війни від спроектованих Фріцом газових атак із застосуванням хлору, вона вчинила самогубство, застрелившись із його табельної зброї.

Примітки
  1. Biographisch-literarisches Handwörterbuch zur Geschichte der exacten Wissenschaften — L.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119097486 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  4. https://stadtlexikon.karlsruhe.de/index.php/De:Lexikon:bio-0594
  5. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. Find a Grave — 1995.
  7. Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 540–541. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2

Джерела
  • Apotheker, J., Sarkadi, L. S. European Women in Chemistry. — Wiley-VCH Verlag & Co. KGaA, 2011. — 239 p. — ISBN 978-3-527-32956-4. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.