Клара Авґуста Брауншвейґ-Вольфенбюттельська

Клара Авґуста Брауншвейґ-Вольфенбюттельська (нім. Clara Augusta von Braunschweig-Wolfenbüttel), (нар. 25 червня 1632 пом. 6 жовтня 1700) — принцеса Брауншвейґ-Вольфенбюттельська з дому Вельфів, донька герцога Брауншвейґ-Вольфенбюттелю Авґуста Молодшого та принцеси Ангальт-Цербстської Доротеї, дружина герцога Вюртемберг-Нойнштадтського Фрідріха.

Клара Авґуста Брауншвейґ-Вольфенбюттельська
нім. Clara Augusta von Braunschweig-Wolfenbüttel
Клара Авґуста Брауншвейґ-Вольфенбюттельська
Портрет Клари Авґусти пензля невідомого майстра, XVII сторіччя
1-а герцогиня Вюртемберг-Нойнштадту
Початок правління: 7 червня 1563
Кінець правління: 24 березня 1682

Попередник: не було
Наступник: Альбертіна Софія Естер фон Еберштайн

Дата народження: 25 червня 1632(1632-06-25)
Місце народження: Гітцакер
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 6 жовтня 1700(1700-10-06) (68 років)
Місце смерті: Вайсенхоф біля Вайнсбергу, герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія
Чоловік: Фрідріх Вюртемберг-Нойнштадтський
Діти: Фрідріх Авґуст, Ульріх, Ебергард, Альбрехт, Софія Доротея, Фердинанд Вільгельм, Антон Ульріх, Барбара Августа, Елеонора Шарлотта, Крістоф, Карл Рудольф, Анна Елеонора
Династія: Вельфи, Вюртемберги
Батько: Авґуст Молодший
Мати: Доротея Ангальт-Цербстська

Біографія

Ранні роки

Народилась 25 червня 1632 року у Гітцакері. Була четвертою дитиною та другою донькою в родині принца Брауншвейґ-Вольфенбюттельського Авґуста та його другої дружини Доротеї Ангальт-Цербстської. Мала старшого брата Рудольфа Авґуста та сестру Сибіллу Урсулу. Ще один брат помер в ранньому віці до її народження. Наступного року сімейство поповнилося сином Антоном Ульріхом. У Гітцакері батько створив невелике панство і тримав свій двір.[1]

Матір пішла з життя молодою, коли Кларі Авґусті було 2 роки. Батько за десять місяців одружився втретє із Софією Єлизаветою Мекленбург-Гюстровською. Від цього союзу принцеса мала молодших єдинокровних брата та сестру.

У грудні 1635 року Авґуст став герцогом Брауншвейг-Люнебургу князем Брауншвейг-Вольфенбюттелю. Через Тридцятилітню війну, сімейство дев'ять років мешкало у замку Данквардероде у Брауншвейзі, перш ніж у 1644 переїхало до сильно пошкодженої резиденції у Вольфенбюттелі.

Після укладення у 1648 році Вестфальського миру, Авґуст підтримував у князівстві спокій та перетворив країну на культурний центр. Софія Єлизавета відповідала за розважальні заходи двору.

Вчителем Клари Августи та її суродженців був поет Юстус Георг Шоттеліус.[2]

Шлюб та діти

Перед своїм 21-річчям Клара Авґуста стала дружиною 37-річного герцога Вюртемберґ-Нойнштадтського Фрідріха. Весілля відбулося 7 червня 1653 у Вольфенбюттелі. Хоча наречений володів амтами і містами Ноєнштадт і Мекмюль та половиною амту Вайнсберг й носив титул герцога, суверенним правителем не був. Оселилися молодята у Нойнштадтському замку, відреставрованому після війни. У них народилося дванадцятеро дітей:

Портрет Фрідріха Вюртемберг-Нойнштадтського
  • Фрідріх Авґуст (16541716) — герцог Вюртемберг-Нойнштадський у 16821716 роках, був одруженим із графинею Альбертіною Софією Естер фон Еберштайн, мав десятеро дітей;
  • Ульріх (нар. та пом. 23 лютого 1655) — помер після народження;
  • Ебергард (22 січня2 лютого 1656) — прожив 11 днів;
  • Альбрехт (16571670) — прожив 13 років;
  • Софія Доротея (16581681) — дружина графа Штольберг-Ґедернського Людвіга Крістіана, народила сина;
  • Фердинанд Вільгельм (16591701) генерал-лейтенант данського війська, губернатор Сльойсу та Голандської Фландрії, одруженим не був, дітей не мав;
  • Антон Ульріх (16611680) — одруженим не був, дітей не мав;
  • Барбара Августа (16631664) — прожила 1 рік;
  • Елеонора Шарлотта (16641666) — прожила 2 роки;
    Герцогиня на гравюрі Л. Гекенауера
  • Крістоф (25 квітня8 жовтня 1666) — прожив 5 місяців;
  • Карл Рудольф (16671742) — герцог Вюртемберг-Нойнштадський у 17161742 роках, одруженим не був, дітей не мав;
  • Анна Елеонора (16691709) — одружена не була, дітей не мала.

Кларі Авґусті чоловік передав садибу Вайссенгоф біля Вайнсбергу.

Двір у Нойнштадті був скромним. Фрідріх, за прикладом батька дружини, заснував бібліотеку, колекціонував монети та медалі,[3] мав цінний арсенал і художню кімнату. Був відомий як справедливий, добрий та ощадливий володар, який багато в чому сприяв благополуччю своїх підданих. Він помер після тривалої хвороби у березні 1682 року.[4]

Клара Августа після його смерті переїхала до Вайссенгофу. У 1695 році вона розширила маєток, звівши молочну ферму зі східного боку та замок із західного, поєднавши їх на півдні воротами.

Померла 6 жовтня 1700 року у Вайссенгофі. Була похована поруч із чоловіком у церкві Святого Миколая у Нойнштадті.[5]

Генеалогія

Ернст Брауншвейг-Люнебурзький
 
Софія Мекленбург-Шверінська
 
Франц I
 
Сибілла Саксонська
 
Йоакім Ернст
 
Елеонора Вюртемберзька
 
Генріх Юлій
 
Доротея Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх Брауншвейг-Данненберзький
 
 
 
 
 
Урсула Саксен-Лауенбурзька
 
 
 
 
 
Рудольф Ангальт-Цербстський
 
 
 
 
 
Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Авґуст Молодший
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Ангальт-Цербстська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Клара Авґуста
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Axel Kahrs: Wendland Literarisch, Ein Herrscher als Büchernarr — Herzog August in Hitzacker. стор. 13–20.
  2. Max von Waldberg: Schottelius, Justus Georg. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 32, Duncker & Humblot, Leipzig 1891, стор. 407–412. (нім.)
  3. Eberhard Gönner: Friedrich, Herzog von Württemberg. Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, стор. 594. (нім.)
  4. Bernhard Kugler: Friedrich, Herzog von Würtemberg-Neuenstadt. Allgemeine Deutsche Biographie. Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878, стор. 48. (нім.)
  5. Церква Святого Миколая у Нойнштадті (нім.)

Література

  • Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4
  • Harald Schukraft: Die Grablegen des Hauses Württemberg. Theiss, Stuttgart 1989, ISBN 3-8062-0582-5, стор. 123.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.