Клара Югансон

Клара Елізабет Югансон (швед. Klara Elisabeth Johanson, 6 жовтня 1875 — 8 жовтня 1948) — шведська літературознавка та есеїстка. Була незвично добре освічена як на жінку у своєму місті. Спочатку писала для журналів та газет, а згодом разом з партнеркою упродовж п'яти років упорядковувала листування Фредріки Бремер. Відома тим, що паралельно з публікацією власних книг відкривала для шведів американських письменників.

Клара Югансон
Прізвисько Busen[1], Parveln[1] і Koffe[1]
Псевдо Huck Leber[1]
Народилася 6 жовтня 1875(1875-10-06)[2][3][4]
Гальмстад, Швеція[2][5][4]
Померла 8 жовтня 1948(1948-10-08)[2][3] (73 роки)
Санкт-Маттеусd, Швеція[2]
Поховання цвинтар Солнаd
Країна  Швеція
Діяльність журналістка, літературна критикиня, казеристка, перекладачка
Alma mater Уппсальський університет[2][1]
Знання мов шведська
Magnum opus Сіґрід Фрідман та інші митціd
Нагороди

Біографія

Клара Югансон народилася в 1875 році в Гальмстаді у сім'ї кушніра і капелюшника Александра Югансона та Анни Крістіни Югансон. Вона була першою жінкою з Гальмстаду, яка склала випускні іспити середньої школи, що сталося у 1894 році.[6][7] Вона продовжила навчання, і здобула ступінь магістра гуманітарних наук в Уппсальському університеті в 1897 році. Потім переїхала до Стокгольма і стала підредактором журналу Dagny від організації за жіночі права «Асоціація Фредріки Бремер». У 1901 році вона покинула його, щоб писати для Stockholms Dagblad: літературну критику під власним іменем та жартівливі історії під ім'ям Гака Лебера. Вона писала для газети до 1912 року; у цей період, як зазначає довідник «Історія північної жіночої літератури», Югансон «називали найбільш красномовним критиком Швеції з найвищою естетичною чутливістю».

У 1907 році Югансон редагувала Den undre världen, щоденник, написаний повією, який виявився суперечливим.[6][7] З 1915 по 1920 роки разом зі своєю романтичною партнеркою Еллен Клеман[8] вони видали листи Фредріки Бремер у чотирьох томах під назвою Fredrika Bremers brev. У 1924 році Югансон і Клеман познайомилися з іншою парою, скульпторкою Сіґрід Фрідман та її партнеркою Рагнхілд Баркман. Чотири жінки подружилися, і часто проводили разом літо.[9] Пізніше Югансон написала книгу про свою подругу Фрідман. Їх також приписують відкриття американської літератури шведським читачам; замітки зі щоденника Югансон, опубліковані в 1916 р., містять першу відому згадку про Емілі Дікінсон у шведському друці, хоча це також приписують Марґіт Абеніус, яка писала про Дікінсон у 1934 році. Клара Югансон перекладала твори ряду інших авторів, в тому числі Fragments d'un journal intime Анрі-Фредеріка Ам'єля і Geschlecht und Kultur Рози Майредер.

Обкладинка книги «Незайманка і миш'як», художник Альберт Енгстрем

Югансон видала кілька збірок нарисів, що стосуються переважно літератури: En recensents baktankar (1928), Det speglade livet (1926), Det rika stärbhuset (1946) та Sigrid Fridman — och andra konstnärer (1948). Після її смерті в 1948 році літературознавець Нільс Афзеліус видав три збірки її творів: K. J. själv (1952, спогади про дитинство), Brev (1953, листи) та Kritik (1957, критика).[6]

Примітки
  1. Klara Elisabet Johanson
  2. Klara E Johanson — 1917.
  3. Klara Elisabet Johanson 1875-10-06 — 1948-10-08 Litteraturkritiker, författare, journalist
  4. Halmstads kyrkoarkiv (Halland), Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13138/C I/10 (1873-1888), bildid: 00129490_00078, sida 74
  5. Swedish Census 1900 — Riksarkivet.
  6. Svensson, Ingrid (2012). Johanson, Klara. The History of Nordic Women's Literature. Процитовано 6 квітня 2016.
  7. Svensson, Ingrid (2002). Johanson, Klara [KJ]. У Aldrich. Who's Who in Gay and Lesbian History: From Antiquity to World War II. Psychology Press. с. 274–275. ISBN 978-0-415-15983-8.
  8. Nyberg, Lennart (2011). 'I Dwell in Possibility': The Reception of Emily Dickinson in Sweden. У Mitchell. The International Reception of Emily Dickinson. Bloomsbury Publishing. с. 114–117. ISBN 978-1-4411-3898-9.
  9. Burman, Carina (2015). K.J.: En biografi över Klara Johanson (Swedish). Stockholm, Sweden: Albert Bonniers Förlag. с. 285, 342–343. ISBN 978-91-0-014970-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.