Емілі Дікінсон
Емілі Дікінсон | ||||
---|---|---|---|---|
Emily Elizabeth Dickinson | ||||
Емілі Дікінсон. Дагеротипія 1846 або 1847 року. | ||||
Ім'я при народженні | англ. Emily Elizabeth Dickinson[1] | |||
Народилася |
10 грудня 1830 Амхерст, Массачусетс, США | |||
Померла |
15 травня 1886 (55 років) Амхерст, Массачусетс, США ·Bright's diseased[1] | |||
Поховання | ||||
Громадянство | США | |||
Місце проживання |
Емгерст[2][1] Саут-Гадлі | |||
Діяльність | поетеса | |||
Alma mater | Коледж Маунт-Голіок (25 березня 1848)[1] і Amherst Academyd (10 серпня 1847) | |||
Мова творів | англійська[3] | |||
Жанр | поезія[1] | |||
Батько | Edward Dickinsond[1] | |||
Мати | Emily Norcross Dickinsond[4][1] | |||
Родичі | Martha Dickinson Bianchid | |||
Брати, сестри | Lavinia Norcross Dickinsond[1] і William Austin Dickinsond[1] | |||
Нагороди | ||||
Сайт: emilydickinson.org | ||||
| ||||
Емілі Дікінсон у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Е́мілі Елі́забет Ді́кінсон (англ. Emily Elizabeth Dickinson, 10 грудня 1830 Амхерст, Массачусетс, США — 15 травня 1886) — американська поетеса, гербаристка. Нині Емілі Дікінсон вважається однією з найважливіших фігур американської та світової поезії. Вона — найбільш читана в світі та в своїй країні американська поетеса усіх часів. Відзначена на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
Життєпис
Народилася в Новій Англії в пуританській родині, що жила в Массачусетсі з XVII століття. Батько, Едвард Дікінсон, був юристом та політиком, довгий час входив до палати представників та сенату штату, був конгресменом США. Мати — Емілі Дікінсон, уроджена Норкросс. Емілі була середньою з трьох дітей: брат Вільям Остін (відомий як Ості) був на рік старший за неї, а сестра Лавінія — на три роки молодша. У будинку в Амгерсті, де народилася Емілі Дікінсон, зараз знаходиться її меморіальний музей.
Емілі відвідувала початкову школу на Плезент-Стріт у Амгерсті. 1840 року почала одночасно з сестрою навчання в Академії Амгерста, яка лише за два роки до цього почала приймати дівчаток. В академії провела сім років, пропустивши кілька семестрів через хвороби[6]. Вивчала англійську, латину, літературу, історію, ботаніку, геологію, психологію та арифметику. Численні знайомства, започатковані в Академії, продовжилися протягом усього життя Дікінсон. Закінчила академію влітку 1847, потім з 10 серпня по 25 березня 1848 року навчалася в жіночій семінарії Маунт-Голіоук, за 16 км від Амгерста. Причини відходу з семінарії невідомі. Після семінарії повернулася в родину батьків в Амгерст, де й прожила решту життя, рідко віддаляючись від будинку більш ніж на п'ять миль.
У квітні 1844 року двоюрідна сестра Емілі, Софія Голланд, з якою вона була у близьких стосунках, померла від тифу. Смерть Софії мала на Емілі серйозний вплив, вона постійно перебувала в глибоко меланхолійному настрої, тож батьки відправили її до Бостона для зміни обстановки. Пізніше Емілі деякий час виявляла інтерес до релігії та регулярно відвідувала церкву, але 1852 року покинула церкву, так і не зробивши формальної заяви щодо свого ставлення до віри.
Незважаючи на суворі пуританські правила в родині, Дікінсон була знайома з сучасною літературою. Зокрема, друг родини Бенджамін Франклін Ньютон познайомив її з поезією, зокрема, з творчістю Вордсворта та Емерсона.
Навесні 1855 року разом з матір'ю та сестрою Емілі здійснила одну з найдальших своїх подорожей до Вашингтона, де провела три тижні разом з батьком, який представляв Массачусетс у Конгресі, а потім два тижні в Філадельфії, де познайомилася зі священиком Чарльзом Водсвортом, що став одним з її найближчих друзів, і, незважаючи на те, що пізніше вони бачилися лише двічі, аж до своєї смерті в 1882 році мав на неї серйозний вплив.
Сусіди вважали Дікінсон ексцентричною, зокрема, за те, що вона завжди одягала білу сукню та рідко виходила вітати гостей, а пізніше й зовсім не полишала своєї кімнати. Більшість друзів та подруг не були з нею особисто знайомі, а спілкувалася листуванням.
Після розставання 1862 року з людиною, яку вона любила, практично перестала спілкуватися з людьми, окрім рідних та найближчих друзів.
Дікінсон писала, що думка про публікації «їй чужа, як небосхил — плавнику риби». Перша книга віршів «Poems by Emily Dickinson» вийшла посмертно 1890 року й мала певний успіх. Після цієї публікації було багато інших.
Творчість
Емілі Дікінсон прожила відлюдницею все своє життя[7]. Свій маленький приватний світ вона перетворила на своєрідний мікрокосм, у якому навіть тривіальні речі набували несподіваної значущості й виступали провідниками містично-екстатичних переживань. Порухом до написання вірша в Дікінсон часто служили доволі буденні речі: зміна пір року, побачені птах, комаха чи квітка. Ці елементи реальності ставали приводом до занурення у внутрішній світ самотнього «ліричного Я», сповнений смутку, покинутості та тривоги. Дікінсон називали «метафізичною поетесою» через її внутрішній конфлікт між вірою в особистого бога та страхом перед порожнім космосом, нерозв'язане протиріччя між інтенсивною радістю буття та містичним потягом до спасіння. Звідси у віршах Дікінсон такі часті антитези, іронія та парадокс, як засоби вираження поетичної думки. Легкий гумор та жартівливість поєднуються в її поезії зі складними філософськими питаннями. Типовими темами лірики Дікінсон були час, смерть і кохання.
Хоча Емілі Дікінсон була плідною поеткою, вона не поспішала ділитися творами з іншими та вважала, що її тексти не створені для публікації. Лише 7 (за іншими даними 10) зі створених нею майже 1800 поетичних творів було опубліковано за життя авторки. Опубліковані твори зазнали численних змін та втручань редакторів, які намагалися привести їх у відповідність до тогочасних поетичних правил та уявлень.
Поезії Дікінсон були нетиповими для її епохи як за змістом, так і за формою. Вони складалися з коротких рядків, не мали назв, часто містили неточні рими, неточний віршований розмір та неконвенційну пунктуацію. Для поезій Дікінсон характерна епіграматична стислість, афористичність, точність формулювань та сміливість метафор.
Великий вплив на творчість Емілі Дікінсон мала поезія та філософія американського поета Ральфа Волдо Емерсона.
Періоди
Поезії Дікінсон поділяють на три чіткі періоди, роботи кожного з яких мають спільні характеристики:
- До 1861: часто конвенційні та сентиментальні роботи. Превалюють теми особистих стосунків, наприклад, страху втрати дружби.
- 1861–1865: найплідніший період — поезії репрезентують найбільш активну та творчу її роботу: 86 віршів у 1861, 366 у 1862, 141 у 1863 та 174 у 1864 році. В цей час Дікінсон найповніше дослідила теми життя та смертності.
- Після 1866: дві третіх своїх поезій Дікінсон написала до цього року.[8]
Теми
- Квіти, рослини та сади. На обкладинці збірки Дікінсон зображена рослина-мікогетеротроф Під'ялинник одноквітковий. Вона ж зустрічається у вірші 1250 «White as an Indian Pipe».[9]
- Смерть, вмирання, хвороби та хворобливість.
- Госпел.
- Недосліджений Континент.
- Вірші для Господаря (Master Poems).
Видання
- Thomas H. Johnson (ed), The Complete Poems of Emily Dickinson, Boston: Little, Brown & Co., 1960 (ISBN 0316184136)
- The Poems of Emily Dickinson, ed. R. W. Franklin, Cambridge: Belknap Press. (ISBN 0674676246), 1999
Українські переклади
- Дікінсон Емілі. Лірика (Перлини світової класики) / упор. та передмова С. Д. Павличко; пер. з англ. М. Габлевич, О. Гриценко, О. Зуєвський, Є. Кононенко, Г. Кочур, Д. Павличко, М. Стріха, С. Ткаченко ; худож. оформ. В. Мітченко. — Київ: Дніпро, 1991. — 301 с. До збірки перекладів увійшло 70 перекладів Олега Зуєвського. Вперше його переклади поезій Емілі Дікінсон було надруковано у часописі «Нові дні» (Торонто, 1956. — Ч. 7. — С. 23-24) з коментарями «Примітки перекладача».
- Дікінсон Емілі. Небо і земля: поезії /Пер. з англ. В. Богуславської; післямова В. Богуславської. — Київ: Дух і літера, 2012. — 452 с. ISBN 978-966-378-305-5
Поезії Дікінсон українською також перекладали М. Губко, Н. Тучинська, Марта Тарнавська, Олександр Жомнір, В. Кикоть.
Див. також
- Список феміністських поетес
- Інтроверсія — екстраверсія
- «Емілі Дікінсон» (телесеріал)
Література
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
- Bianchi, Martha Dickinson. 1970. Emily Dickinson Face to Face: Unpublished Letters with Notes and Reminiscences. Hamden, Conn.: Archon Books.
- Blacke, Caesar R. (ed). 1964. The Recognition of Emily Dickinson: Selected Criticism Since 1890. Ed. Caesar R. Blake. Ann Arbor: University of Michigan Press.
- Bloom, Harold. 1999. Emily Dickinson. Broomall, PA: Chelsea House Publishers. ISBN 0-7910-5106-4.
- Buckingham, Willis J. (ed). 1989. Emily Dickinson's Reception in the 1890s: A Documentary History. Pittsburgh: University of Pittsburgh Press. ISBN 0-8229-3604-6.
- Crumbley, Paul. 1997. Inflections of the Pen: Dash and Voice in Emily Dickinson. Lexington: The University Press of Kentucky. ISBN 0-8131-1988-X.
- Farr, Judith (ed). 1996. Emily Dickinson: A Collection of Critical Essays. Prentice Hall International Paperback Editions. ISBN 978-0-13-033524-1.
- Farr, Judith. 2005. The Gardens of Emily Dickinson. Cambridge, Massachusetts & London, England: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-01829-7.
- Ford, Thomas W. 1966. Heaven Beguiles the Tired: Death in the Poetry of Emily Dickinson. University of Alabama Press.
- Gura, Philip F. 2004. «How I Met and Dated Miss Emily Dickinson: An Adventure on eBay», Common-place, The Interactive Journal of Early American Life, Inc. 4(2). Retrieved: June 23, 2008.
- Habegger, Alfred. 2001. My Wars Are Laid Away in Books: The Life of Emily Dickinson. New York: Random House. ISBN 978-0-679-44986-7.
- Hecht, Anthony. 1996. «The Riddles of Emily Dickinson» in Farr (1996) 149—162.
- Juhasz, Suzanne (ed). 1983. Feminist Critics Read Emily Dickinson. Bloomington: Indiana University Press. ISBN 0-253-32170-0.
- Juhasz, Suzanne. 1996. «The Landscape of the Spirit» in Farr (1996) 130—140.
- Knapp, Bettina L. 1989. Emily Dickinson. New York: Continuum Publishing.
- Martin, Wendy (ed). 2002. The Cambridge Companion to Emily Dickinson. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-00118-8.
- McNeil, Helen. 1986. Emily Dickinson. London: Virago Press. ISBN 0-394-74766-6
- Oberhaus, Dorothy Huff. 1996. « 'Tender pioneer': Emily Dickinson's Poems on the Life of Christ» in Farr (1996) 105—119.
- Parker, Peter. 2007. «New Feet Within My Garden Go: Emily Dickinson's Herbarium», The Daily Telegraph, June 29, 2007. Retrieved: January 18, 2008.
- Pickard, John B. 1967. Emily Dickinson: An Introduction and Interpretation. New York: Holt, Rinehart and Winston.
- Pollak, Vivian R. 1996. «Thirst and Starvation in Emily Dickinson's Poetry» in Farr (1996) 62-75.
- Richard B. Sewall. 1974. The Life of Emily Dickinson. New York: Farrar, Strauss, and Giroux. ISBN 0-674-53080-2.
- Smith, Martha Nell. 1992. Rowing in Eden: Rereading Emily Dickinson. Austin, Texas: University of Texas Press. ISBN 0-292-77666-7
- Stocks, Kenneth. 1988. Emily Dickinson and the Modern Consciousness: A Poet of Our Time. New York: St. Martin's Press.
- Walsh, John Evangelist. 1971. The Hidden Life of Emily Dickinson. New York: Simon and Schuster.
- Wells, Anna Mary. 1929. «Early Criticism of Emily Dickinson», American Literature, Vol. 1, No. 3. (Nov., 1929).
- Wolff, Cynthia Griffin. 1998. Emily Dickinson. Reading, Massachusetts: Addison-Wesley. ISBN 0-394-54418-8.
Примітки
- https://www.biography.com/people/emily-dickinson-9274190
- http://asteria.fivecolleges.edu/findaids/amherst/ma167.html
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 291.
- 'The World Is Not Acquainted With Us': A New Dickinson Daguerreotype?" Amherst College Archives and Special Collections Website. September 6, 2012.
- Habegger (2001), 148.
- Виклад цього розділу за виданням: Gero von Wilpert. Lexikon der Weltlitaratur. Bd. 1, Autoren, 3. Auflage, Alfred Kröner Verlag, Stuttgart, 1988, S. 371
- Johnson, Thomas H. (ed.). 1960. The Complete Poems of Emily Dickinson. Boston: Little, Brown & Co.
- Indian Pipe–The Most Amazing Flower. Emily Dickinson's Garden (амер.). 18 квітня 2009. Процитовано 3 жовтня 2017.
Посилання
- Дікінсон Емілі Елізабет // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 547. — ISBN 966-692-578-8.
- Емілі Дікінсон в українському перекладі